Колишній агент ФБР і крадіжка криптовалюти

Колишній спеціальний агент Федерального бюро розслідувань США Патрік Стівен Яроч (Patrick Steven Yaroch) опинився в центрі резонансної кримінальної справи. За версією американського слідства, ексспівробітник ФБР викрав криптовалютні активи, які перебували під контролем бюро, на суму близько 1 млн доларів США. Водночас у деяких судових документах і публікаціях фігурує трохи менша сума — приблизно 925 тис. доларів. Незалежно від точного розміру збитків, справу вже називають однією з найгучніших за останні роки, пов’язаних із внутрішніми зловживаннями серед співробітників американських правоохоронних органів.

Особливого резонансу ситуації додає той факт, що викрадені кошти зберігалися на криптовалютних гаманцях, які використовувалися в межах розслідувань проти іноземних держав і кіберзлочинних угруповань, зокрема у справах, пов’язаних із Росією. Ці активи перебували під контролем ФБР після їх конфіскації під час різних оперативних заходів.

Після початку розслідування Яроча звільнили з ФБР, заарештували та офіційно висунули обвинувачення за двома кримінальними статтями:

• міжштатне перевезення викраденого майна (Interstate Transportation of Stolen Property);
• отримання та зберігання викраденого майна (Receipt of Stolen Property).

Як колишній агент отримав доступ до криптовалюти

Згідно з матеріалами справи, Яроч обіймав керівну посаду у ФБР і мав доступ до внутрішніх інформаційних систем відомства. У цих системах містилися конфіденційні відомості про криптовалютні гаманці, які перебували під контролем бюро в рамках розслідувань міжнародної злочинності, кібератак та операцій іноземних держав.

Слідство стверджує, що колишній агент отримав доступ до seed-фраз — секретних фраз для відновлення криптовалютних гаманців. Фактично володіння seed-фразою дає повний контроль над цифровими активами без необхідності отримувати додаткові дозволи.

Використовуючи службовий доступ, Яроч нібито здійснив близько 12 окремих транзакцій, поступово переказуючи криптовалюту на підконтрольні йому адреси. Щоб не викликати підозр, операції проводилися не однією великою сумою, а кількома окремими переказами.

За даними обвинувачення, кошти були виведені саме з гаманців, які перебували під контролем американських правоохоронних органів після їх конфіскації під час розслідувань.

Неочікуване зізнання

Однією з найнезвичніших деталей цієї справи стало те, що колишній агент сам зізнався у злочині.

Наприкінці липня 2026 року Яроч добровільно зв’язався з представником Міністерства юстиції США та повідомив про скоєне викрадення. У своїх поясненнях він заявив, що відчував сильне почуття провини й більше не міг жити з усвідомленням скоєного.

За словами колишнього співробітника ФБР, він шкодував про свої «дуже погані рішення, пов’язані з криптовалютою», і саме це спонукало його добровільно зізнатися.

Подібні випадки трапляються вкрай рідко у справах про фінансові злочини, особливо коли йдеться про співробітників силових структур.

ChatGPT і плани почати нове життя

Судові документи містять ще одну незвичайну деталь.

Після отримання криптовалюти Яроч, за версією слідства, використовував ChatGPT, щоб отримувати поради щодо інвестування цифрових активів, аналізувати можливі варіанти розміщення капіталу, а також планувати переїзд до Португалії.

Слідство вважає, що колишній агент розглядав можливість почати нове життя за межами США, використовуючи викрадені кошти як фінансову основу.

Водночас самі обвинувачення не пов’язані з використанням штучного інтелекту — ChatGPT фігурує в матеріалах справи виключно як один із інструментів, до якого звертався обвинувачений.

Судовий розгляд триває

Наразі кримінальна справа перебуває на стадії судового розгляду.

Яроч залишається під вартою, а прокуратура продовжує збирати докази. Якщо його вину буде повністю доведено, йому може загрожувати тривалий термін позбавлення волі, а також конфіскація майна, придбаного за викрадені кошти.

Поки суд не ухвалив остаточного рішення, обвинувачений вважається невинуватим відповідно до принципу презумпції невинуватості.

Чому ця історія важлива

Інцидент знову порушує питання безпеки зберігання криптовалютних активів, які конфіскуються державними органами в межах кримінальних розслідувань.

Якщо звичайні користувачі побоюються хакерів, то державним структурам доводиться враховувати ще одну загрозу — зловживання доступом з боку власних співробітників. Коли одна людина отримує повний контроль над ключами відновлення криптовалютних гаманців, виникає ризик так званої внутрішньої загрози (insider threat).

Саме тому багато фахівців вважають, що державні сховища криптовалют повинні використовувати складніші механізми захисту, зокрема мультипідпис (multisig), розподіл ключів між кількома співробітниками, апаратні пристрої для зберігання та обов’язкове підтвердження операцій кількома незалежними посадовими особами.

Думка ШІ

З погляду аналізу подібних інцидентів справу Патріка Яроча не можна назвати унікальною. Найвідомішим аналогом залишається розслідування навколо даркнет-майданчика Silk Road, коли одразу кілька федеральних агентів США використали службовий доступ для викрадення конфіскованих біткоїнів. Саме після тих подій багато державних відомств почали переглядати правила зберігання цифрових активів.

Головний висновок із нинішньої історії полягає не в особі обвинуваченого, а в архітектурі безпеки. Якщо контроль над державним криптовалютним гаманцем фактично зосереджений в однієї людини, система залишається вразливою незалежно від рівня довіри до цього співробітника. У міру того як правоохоронні органи в усьому світі конфіскують дедалі більше цифрових активів, питання захисту seed-фраз і впровадження багаторівневого контролю стає не менш важливим, ніж розслідування самих криптовалютних злочинів.