AI-гонка стає настільки стрімкою, що навіть високі зарплати та величезні бонуси перестають утримувати фахівців.

У світі штучного інтелекту відбувається дещо незвичне: спеціалісти, які працюють над найперспективнішими технологіями, починають залишати провідні лабораторії, попри величезні фінансові можливості та участь у проєктах, здатних змінити майбутнє.

9 вересня 2026 року 27-річний математик із Кембриджа Джейкоб Коксон оголосив про звільнення з Anthropic. До цього він три роки займався дослідженнями у сфері pretraining в OpenAI, де працював над GPT-4o, а на початку 2026 року перейшов до Anthropic. В обох компаніях він займався розробкою методів попереднього навчання великих мовних моделей.

Після звільнення Коксон опублікував у X повідомлення, яке за добу набрало близько 90 млн переглядів:

«Neither company is acting responsibly. They are racing straight to self-improving superintelligence and gambling with our lives».

У перекладі: «Жодна з компаній не діє відповідально. Вони стрімко рухаються до надінтелекту, здатного самовдосконалюватися, і грають нашими життями».

Ця заява стала публічним вираженням побоювань, які вже давно обговорюються всередині AI-індустрії. На думку Коксона, OpenAI та Anthropic прискорюють розробку систем, здатних самостійно покращувати власні можливості, однак конкурентна боротьба не дозволяє їм приділяти достатньо уваги ризикам.

Самовдосконалюваний ШІ може виявитися ближчим, ніж здається

В інтерв’ю Fox News Коксон заявив, що штучний інтелект, здатний самостійно ставати розумнішим, може з’явитися вже наступного року. Водночас він зазначив, що деякі фахівці називають ще коротші терміни – близько шести місяців.

Йдеться не просто про створення потужнішої мовної моделі. Самовдосконалення передбачає, що система зможе знаходити способи покращувати власну архітектуру, алгоритми або процес навчання. Якщо такий цикл виявиться достатньо ефективним, розвиток ШІ може прискоритися значно сильніше, ніж очікує більшість людей.

Коксон наголосив, що не вважає керівників Anthropic та OpenAI злодіями. Проблема, за його словами, полягає в конкурентному тиску. Компанії прагнуть випередити одна одну, залучити найкращих фахівців і отримати перевагу в розробці технологій, які можуть стати основою нової економіки.

Публічно його позицію підтримав Еван Хубінгер, керівник напряму Alignment Science в Anthropic. Це особливо примітно, оскільки на момент заяви він усе ще залишався співробітником компанії.

Alignment Science займається вивченням того, як зробити поведінку ШІ відповідною до людських цілей і намірів. Підтримка з боку фахівця такого профілю показує, що побоювання щодо швидкості AI-гонки існують не лише серед колишніх співробітників.

Гроші більше не гарантують лояльність

Історія Коксона не єдина. Останніми місяцями увагу індустрії привернули й інші випадки, коли фахівці залишали технологічні компанії, попри надзвичайно вигідні умови.

У Meta дослідник Таллок пішов із компанії, незважаючи на пропозицію, пов’язану з компенсацією у розмірі $1,5 млрд від Марка Цукерберга. Ця історія стала символом того, наскільки високими стали ставки у боротьбі за спеціалістів зі штучного інтелекту.

Водночас китайська DeepSeek продемонструвала, наскільки швидко нові моделі можуть змінювати економіку AI-ринку. Її розробки чинили тиск на вартість токенів і змусили інвесторів по-новому оцінити перспективи компаній, які витрачають десятки мільярдів доларів на навчання моделей.

Сама по собі висока зарплата більше не означає, що співробітник готовий залишатися в компанії за будь-яку ціну. Для частини дослідників питання безпеки технологій стає не менш важливим, ніж гроші, кар’єрне зростання або доступ до обчислювальних ресурсів.

Головний ризик – не злий ШІ, а швидкість конкуренції

Дискусія про майбутнє штучного інтелекту часто зводиться до питання про те, чи може ШІ стати небезпечним. Однак заяви Коксона вказують на іншу проблему: навіть якщо розробники не прагнуть створити небезпечну систему, конкурентний тиск може змусити їх рухатися швидше, ніж дозволяє рівень розуміння ризиків.

OpenAI та Anthropic конкурують за обчислювальні потужності, інвестиції, дослідників і комерційних клієнтів. Кожна нова модель стає не лише технологічним досягненням, а й інструментом боротьби за ринок.

За таких умов уповільнення розробки заради додаткових перевірок може сприйматися як стратегічна перевага для конкурента. Саме цей конфлікт між швидкістю та безпекою стає центральним питанням сучасної AI-індустрії.

Поки неможливо достовірно сказати, коли з’явиться самовдосконалюваний надінтелект і чи з’явиться він узагалі в заявлені терміни. Але відхід дослідників із провідних лабораторій показує: всередині галузі вже існують серйозні розбіжності щодо того, наскільки швидко людство має рухатися до наступного етапу розвитку штучного інтелекту.

І, можливо, найважливіший сигнал полягає не в тому, що хтось залишив компанію. А в тому, що навіть фахівці, яким пропонують мільярди, починають вважати деякі технології надто ризикованими, щоб продовжувати працювати над ними без принципових змін у підході до безпеки.