Засновник Telegram Павел Дуров виступив з однією з найрізкіших публічних критик на адресу європейських і британських регуляторів за останній час. За його словами, йдеться не просто про регулювання контенту або захист користувачів, а про системну практику неформального тиску на керівників соціальних платформ.
Дуров стверджує, що представникам великих соцмереж регулярно пропонують «закулісні домовленості» з державними структурами. Суть таких пропозицій, за його описом, полягає у добровільному обмеженні певних видів контенту, насамперед того, який може бути визнаний «політично чутливим» або «дезінформацією». Формально це подається як співпраця у сфері безпеки та захисту користувачів, але фактично, на його думку, перетворюється на інструмент контролю інформаційного середовища.
Важливий елемент цієї схеми, на який вказує Дуров, полягає в такій логіці: спочатку компаніям пропонують неформально узгодити правила модерації. У разі відмови вмикається вже формальний правовий механізм тиску, включаючи кримінальні справи та обвинувачення, часто пов’язані з темою захисту дітей і боротьби із забороненим контентом. Саме цей аспект він вважає ключовим елементом суспільного та юридичного тиску.
Дуров сформулював це досить жорстко, заявивши, що аргумент «захисту дітей» поступово перетворився на універсальне виправдання для розширення цифрового контролю. За його словами, ця риторика має високу емоційну силу і дозволяє знижувати рівень суспільного спротиву, оскільки апелює до базових інстинктів і питань безпеки: «Коли люди чинять опір, кажіть, що це “все заради дітей”. “Захист дітей” став стандартним юридичним і піар-прикриттям».
Паралельно він нагадав про власний досвід взаємодії з європейськими правоохоронними органами. У серпні 2024 року його затримали в аеропорту Парижа в межах розслідування, пов’язаного з Telegram. Тоді йому було висунуто численні обвинувачення, включаючи претензії до недостатньої модерації забороненого контенту. У листопаді 2025 року обмеження на виїзд були зняті, однак розслідування триває, а потенційні санкції, за його словами, можуть включати багаторічні тюремні строки.
Позицію Дурова публічно підтримав Илон Маск. Він заявив, що бачить у діях європейських регуляторів політичну мотивацію і спробу тиску на цифрові платформи через юридичні інструменти. За його оцінкою, подібні процеси виходять за межі стандартного регулювання і зачіпають питання свободи слова та незалежності технологічних компаній.
Додаткову напругу в ситуацію внесло розслідування у Франції, пов’язане з платформою X. Маска викликали на добровільний допит у зв’язку з обвинуваченнями у поширенні дипфейків і матеріалів із насильством над неповнолітніми. Сам Маск відкинув обвинувачення і назвав те, що відбувається, політично мотивованою атакою.
Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Міністерство юстиції США відмовилося виконувати запит французької сторони про правову допомогу. У Вашингтоні заявили, що подібні дії можуть мати характер політизованого кримінального переслідування і не повинні використовуватися в міждержавних правових механізмах.
Окремим елементом цієї дискусії став виступ прем’єр-міністра Великої Британії Кир Стармер, який відбувся 16 квітня на Даунінг-стріт. Він провів зустріч із керівниками найбільших технологічних платформ, включаючи X, Meta, Snap, YouTube і TikTok. Під час обговорення він наголосив на необхідності посилення заходів щодо захисту неповнолітніх в інтернеті та допустив, що у разі відсутності прогресу можуть бути розглянуті жорсткіші обмеження, включаючи потенційне обмеження доступу дітей до соціальних мереж.
Стармер зазначив, що суспільні очікування щодо цифрової безпеки зростають, а батьки вимагають швидших і ефективніших дій від технологічних компаній. За його словами, держава готова використовувати всі доступні інструменти для забезпечення безпеки неповнолітніх в онлайн-середовищі.
На цьому тлі формується ширша картина конфлікту між державними регуляторами та власниками цифрових платформ. З одного боку, уряди посилюють тиск, аргументуючи це необхідністю боротьби зі шкідливим контентом, дезінформацією та загрозами для дітей. З іншого боку, технологічні компанії дедалі частіше заявляють про ризик надмірного втручання держави в механізми управління інформацією.
Французьке розслідування щодо X і триваюча справа проти Telegram стають частиною ширшої тенденції, в межах якої визначається межа між регулюванням цифрового середовища та контролем над ним. У найближчі місяці саме розвиток цих кейсів може показати, де проходить реальний баланс між безпекою, свободою слова та політичним впливом у цифрову епоху.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.