Китайський стартап Meng Xiaoyi з Ханчжоу заявив про створення пристрою, який обіцяє майже фантастичну річ – переклад нявкання та гавкоту домашніх тварин на людську мову. Про незвичну новинку повідомило видання Oddity Central. Ґаджет виконаний у форматі звичайного нашийника, але всередині має цілий набір технологій: мікрофони, датчики руху та хмарну обробку даних на базі нейромережі Qwen від Alibaba Cloud. За словами розробників, система здатна розпізнавати звуки котів і собак, аналізувати їхню поведінку та емоційні стани і нібито перекладати це у зрозумілі людині фрази з точністю до 95 відсотків.
Працює це, як стверджується, доволі просто: нашийник вловлює вокалізації тварини, надсилає їх у хмару, де нейромережа зіставляє звук із заздалегідь навченими патернами емоцій та поведінки. На виході власник отримує «переклад» у вигляді інтерпретації настрою або бажання улюбленця. Більше того, пристрій працює і в зворотному напрямку: якщо господар спокійним голосом каже «все добре, мій хороший», нашийник може перетворити це на собачий гавкіт або котячі звуки, нібито зрозумілі тварині. Ідея звучить одночасно як технологічний прорив і як жарт із майбутнього, де межа реальності трохи розмита.
Ціна пристрою заявлена на рівні 799 юанів, що приблизно дорівнює 118 доларам, а за поточними оцінками вже оформлено понад 10 тисяч передзамовлень. Запуск планується наприкінці травня. На тлі ажіотажу стартап уже залучив близько мільйона доларів інвестицій, що лише підсилило інтерес до проєкту.
Втім, чим голосніші заяви, тим більше скепсису. У китайських соцмережах пристрій уже охрестили своєрідним «тестом на людський інтелект», натякаючи на те, наскільки легко аудиторія вірить у гучні обіцянки без доказової бази. Головна претензія проста: жодних незалежних наукових досліджень, які підтверджують заявлену точність, компанія не надала. Демонстрації обмежуються ефектними роликами, де нявкання і гавкіт перетворюються на кумедні текстові «переклади» у кольорових хмаринках. Сумнівів додає і сам факт новизни компанії – вона була заснована лише у 2026 році, а створення системи, здатної справді розуміти складні поведінкові сигнали тварин за такий термін виглядає вкрай малоймовірним. Критики зазначають, що без масштабних датасетів, багаторічних спостережень і польових досліджень говорити про «95 відсотків точності» як мінімум передчасно.
Водночас сама ідея не нова. Спроби «перекласти» тваринну мову на людську робилися десятиліттями. Ще на початку 2000-х японський інженер Кадзухіко Накамура створив пристрій Bowlingual, який намагався інтерпретувати емоції собачого гавкоту. Він розрізняв радість, злість і тривогу, але радше розважав власників, ніж справді «перекладав» зміст.
Пізніше різні дослідницькі групи намагалися аналізувати звуки ховрахів, кажанів та інших тварин за допомогою алгоритмів машинного навчання. Подекуди вдавалося виділяти патерни поведінки, інколи навіть виявляли складні сигнали, схожі на «соціальні взаємодії», але до повноцінного перекладу людською мовою справа так і не дійшла.
Проблема в тому, що тварини не використовують мову у людському розумінні. Їхня комунікація складається зі звуків, рухів, запахів і реакцій на середовище, і звести все це до набору слів – завдання, яке поки виглядає радше як наукова фантастика, ніж як інженерний продукт.
Саме тому навколо нашийника Meng Xiaoyi стільки скепсису. З одного боку – інтерес до нової спроби наблизитися до «розмови з тваринами», з іншого – розуміння, що ринок уже не раз бачив подібні обіцянки, які закінчувалися радше іграшками, ніж реальними технологіями.
Втім, інтерес до пристрою вже зробив своє: обговорення в мережі розігнало продажі та передзамовлення, а сама ідея «зрозуміти, що думає кіт» знову стала вірусною. І, можливо, головне питання тут навіть не в точності алгоритмів, а в тому, чи готові люди почути, що їхні улюбленці насправді думають про сервіс і рівень життя.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.