У серпні 2026 року неподалік від Дубліна відбудеться закрита зустріч спільноти Dialog – одного з найменш публічних клубів світової технологічної еліти. На перший погляд це лише черговий приватний ретрит, однак оприлюднені журналом Wired документи викликали широкий резонанс. Згідно з витоком, учасники планують обговорити сценарії Третьої світової війни, розвиток військових технологій, штучний інтелект, ядерну енергетику, нові моделі державного управління та навіть питання формування майбутніх суспільних ідеологій.
Але головна інтрига полягає не стільки в програмі, скільки у складі запрошених.
Серед понад 220 зареєстрованих учасників опинилися чинні міністри США, сенатори, високопосадовці адміністрації Дональда Трампа, представники розвідувального співтовариства, керівництво НАТО, найбільші інвестори Кремнієвої долини та засновники технологічних гігантів. Така концентрація політичної, військової й технологічної еліти неминуче викликає питання: де сьогодні проходить межа між державою та приватним капіталом?
У центрі уваги знову опинився засновник Dialog – мільярдер Пітер Тіль, одна з найвпливовіших постатей сучасної технологічної індустрії.
Тіль давно перестав бути просто успішним підприємцем. Він є співзасновником PayPal, творцем венчурного фонду Founders Fund, одним із перших інвесторів Facebook, співзасновником аналітичної компанії Palantir Technologies, яка тісно співпрацює з американськими спецслужбами та військовими відомствами. Крім того, підприємець активно фінансує дослідження у сфері штучного інтелекту, біотехнологій, продовження життя, кріоніки та антивікової медицини. Сам Тіль неодноразово заявляв, що хотів би прожити до 120 років і вважає технологічний прогрес головним інструментом зміни майбутнього людства. Саме тому будь-який організований ним захід автоматично стає об’єктом підвищеної уваги.
За інформацією Wired, у реєстраційних документах Dialog фігурують міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр армії Ден Дрісколл, сенатор Тед Круз, конгресмен Джим Гаймс, а також ціла низка чинних і колишніх співробітників Білого дому, розвідувального співтовариства та дипломатичного корпусу.
Особливий інтерес викликає участь генерала Алексуса Гринкевича – Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі та керівника Європейського командування США.
Формально такі зустрічі є приватними заходами, однак присутність такої кількості державних посадовців неминуче породжує дискусії про те, наскільки тісно сьогодні переплітаються інтереси держави, бізнесу та технологічних корпорацій. Тим більше, що серед учасників є представники Palantir – компанії, яка отримує багатомільярдні державні контракти у сфері оборони, розвідки та аналізу даних.
Ще десять років тому таке сусідство виглядало б незвичним. Сьогодні воно стає новою нормою. Але ще цікавішим є інше.
Усе, що відбувається, може свідчити про набагато глибший процес, який поступово змінює саму природу влади. Ще пів століття тому стартапом називали невелику інноваційну компанію. Пізніше стартап перетворився на символ швидкого зростання, постійних експериментів, гнучкості та пошуку нових бізнес-моделей. Сьогодні цей підхід поступово виходить далеко за межі бізнесу.
Логіка стартапів починає застосовуватися до міст, державних інститутів і навіть цілих країн.
Якщо раніше держава будувалася десятиліттями, то тепер дедалі частіше з’являються проєкти, які намагаються створити нову юрисдикцію практично «з нуля». Виникають приватні міста, спеціальні економічні зони, цифрові спільноти, експериментальні податкові режими та навіть проєкти так званих мережевих держав. Місто перестає бути лише територією. Воно стає продуктом. У нього з’являються власний бренд, інвестиційна стратегія, правила управління, цифрова інфраструктура, податкова модель і довгострокова стратегія масштабування. Фактично йдеться про спробу проєктувати державні інститути так само, як створюються сучасні технологічні компанії.
Саме ця ідея сьогодні активно обговорюється багатьма інвесторами Кремнієвої долини.
Одним із найвідоміших прихильників такого підходу вважається колишній технічний директор Coinbase Баладжі Срінівасан, який запропонував концепцію Network State – «мережевої держави». Згідно з цією моделлю, спочатку формується цифрова спільнота людей, об’єднаних спільними цінностями, капіталом і технологіями. Потім з’являються власні фінансові інструменти, цифрова ідентифікація, юридичні механізми, а вже потім – територія. Фактично держава починає існувати спочатку як програмний код і мережа учасників, а вже потім як географічне утворення.
Ця ідея перестала бути суто філософською концепцією. Сьогодні існує відразу кілька проєктів, що розвиваються саме в цьому напрямку. Серед них – Pronomos, який фінансує будівництво приватних міст, а також Praxis, що вже кілька років розвиває концепцію майбутнього технологічного міста-держави. Цікаво, що багато таких ініціатив підтримуються тими самими інвесторами, які беруть участь у заходах Dialog. Усе це поступово змінює саму логіку конкуренції між державами.
Якщо у XX столітті держави боролися за заводи та промисловість, на початку XXI століття – за міжнародні корпорації, то сьогодні головним об’єктом конкуренції стають талановиті люди, технології, штучний інтелект, капітал і спільноти розробників. Держави починають конкурувати вже не лише податками, а й якістю цифрової інфраструктури, швидкістю ухвалення рішень, гнучкістю законодавства та привабливістю своїх інститутів. Водночас штучний інтелект здатний ще більше прискорити цей процес.
Якщо раніше створення державних інститутів займало десятиліття, то сучасні цифрові системи дозволяють моделювати різні варіанти законодавства, адміністративних процедур і управління значно швидше.
Деякі країни вже починають експериментувати з подібними механізмами. Одним із найобговорюваніших прикладів стала Аргентина, де з’явилися ініціативи щодо визнання юридичних осіб, керованих ШІ-агентами.
Ще зовсім недавно такі ідеї здавалися фантастикою. Сьогодні вони стають предметом реальних законодавчих дискусій. Саме тому зустріч Dialog викликає такий великий інтерес.
Річ не стільки в можливих теоріях змови, скільки в тому, що саме на таких закритих майданчиках сьогодні перетинаються люди, які ухвалюють рішення в політиці, обороні, фінансах і високих технологіях. Дедалі частіше саме такі мережі стають простором, де обговорюються майбутні правила гри задовго до того, як вони з’являються в парламентських законопроєктах або державних програмах.
Головний висновок полягає не в тому, що держави перестають існувати. Змінюється сам спосіб їхнього розвитку. Інституційне будівництво поступово переходить зі світу традиційної бюрократії у світ технологічних платформ, цифрових екосистем і венчурного мислення.
Якщо раніше головним питанням було: «Хто керуватиме державами?», то сьогодні дедалі частіше виникає інше питання: «Хто проєктуватиме самі правила, за якими ці держави існуватимуть?» Саме навколо цього питання, ймовірно, й будуватимуться найважливіші політичні та технологічні дискусії найближчого десятиліття.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.