В епоху, коли штучний інтелект дедалі частіше використовується злочинцями для створення реалістичних голосів, фальшивих повідомлень і складних схем шахрайства, британська компанія вирішила використати ту саму технологію проти самих шахраїв.

Проєкт отримав назву Daisy. Його розробив британський оператор зв’язку O2 спільно зі спеціалістами у сфері штучного інтелекту та кібербезпеки.

Ідея проста, але незвичайна: замість того щоб просто блокувати підозрілі дзвінки, система навмисно затримує шахраїв і забирає у них найцінніший ресурс — час.

Коли аферист телефонує на спеціально підготовлений номер, слухавку бере не справжня людина, а штучний інтелект із голосом доброзичливої літньої жінки.

Але Daisy не схожа на звичайного голосового помічника.

Її створили так, щоб вона максимально нагадувала реальну людину, яка не дуже добре розбирається в технологіях і легко може стати жертвою шахрайства.

Під час розмови «бабуся Daisy» навмисно поводиться повільно та трохи розсіяно:

• довго шукає окуляри;
• відволікається на чайник;
• розповідає історії про сім’ю;
• згадує свою кішку;
• говорить про в’язання та повсякденні справи;
• плутається в цифрах;
• просить повторити інформацію кілька разів;
• диктує вигадані дані банківських карток;
• ставить одні й ті самі запитання знову і знову.

Для шахрая така розмова перетворюється на справжню пастку.

Він упевнений, що спілкується з потенційною жертвою, тому продовжує переконувати «бабусю» переказати гроші, назвати пароль, повідомити дані картки або перейти за небезпечним посиланням.

Деякі зловмисники проводять із Daisy по 30-40 хвилин, намагаючись довести справу до кінця.

Але весь цей час вони зайняті штучним інтелектом і не можуть телефонувати реальним людям.

Фактично Daisy повертає класичну схему шахраїв проти них самих: замість швидкої атаки вони отримують довгу, абсолютно марну розмову.

За даними O2, за час роботи система вже встигла «поспілкуватися» більш ніж із тисячею телефонних шахраїв.

Головна мета проєкту — не лише захистити користувачів, а й вивчити методи роботи злочинців, зібрати інформацію про популярні сценарії обману та зробити телефонні мережі безпечнішими.

Особливо актуальним це стає зараз, коли шахраї активно використовують нові технології:

• голосові дипфейки;
• автоматичні дзвінки;
• генерацію персоналізованих повідомлень;
• підробку голосу родичів.

Раніше штучний інтелект часто сприймався як інструмент, який допомагає створювати нові загрози.

Але Daisy показує інший бік технології: нейромережа може не лише допомагати людям, а й сама ставати «цифровим захисником».

Можливо, у майбутньому подібні ІІ-агенти автоматично відповідатимуть на підозрілі дзвінки, вестимуть довгі розмови із шахраями та захищатимуть мільйони людей від фінансових втрат.

Виходить, що вперше в історії телефонні аферисти зіткнулися з противником, який уміє робити те саме, що й вони самі — переконувати, розмовляти та витрачати час.

Тільки з однією великою різницею: Daisy не втомлюється, не нервує і ніколи не переказує гроші.