Майнінг в Україні на тлі війни

У Житомирській області завершено досудове розслідування у справі про нелегальний видобуток криптовалюти, яке поступово перетворилося з локального епізоду на показову історію про те, як цифрова економіка стикається з цілком «аналоговими» обмеженнями — електроенергією, інфраструктурою та законом. Йдеться про 41-річного жителя Бердичівського району, який фактично проживає у Києві, якого підозрюють в організації мережі підпільних майнінгових центрів із незаконним використанням електроенергії в промислових обсягах.

За даними Управління СБУ в Житомирській області, фігурант вибудував схему, яка на перший погляд виглядала досить простою, але на практиці включала кілька етапів і поступове нарощування потужностей. Спочатку він облаштував майнінг-ферму у підвалі власного будинку. Це класичний «вхід» у подібні історії: мінімальні вкладення в інфраструктуру, використання побутових тарифів і відсутність уваги з боку контролюючих органів. Однак уже на цьому етапі споживання електроенергії значно перевищувало допустимі норми для житлового сектору.

Наступний крок показав, що йдеться не про разову ініціативу, а про свідому спробу масштабування. За даними слідства, чоловік втрутився в роботу електролічильника, встановивши пристрій, який дозволяв відбирати електроенергію поза обліком. Фактично це означало перехід від сірої зони до прямого порушення законодавства. На цьому етапі схема перестала бути «напівлегальною» і стала відверто кримінальною.

Ключовий етап відбувся навесні 2024 року, коли підозрюваний орендував виробниче приміщення з власною трансформаторною підстанцією на околиці Житомира. Саме тут було розгорнуто другий, уже повноцінний майнінговий комплекс. Наявність доступу до промислової інфраструктури дозволила різко збільшити потужності та, відповідно, обсяги видобутку криптовалюти. При цьому, за версією слідства, оплата за спожиту електроенергію або не здійснювалася в повному обсязі, або обходилася за допомогою технічних маніпуляцій.

У результаті за період близько одного року загальний обсяг спожитої електроенергії досяг 1,52 млн кВт·год. Для розуміння масштабу: це рівень, співставний зі споживанням невеликого підприємства або навіть окремого житлового кварталу. Збитки, завдані трьом державним енергетичним компаніям, оцінюються приблизно у 9 млн гривень.

Правоохоронці окремо підкреслюють контекст, у якому відбувалися ці події. В умовах війни енергетична система країни працює з підвищеним навантаженням і залишається однією з ключових вразливих точок. Незаконне споживання у таких обсягах розглядається не лише як економічний злочин, а й як фактор ризику для стабільності енергосистеми. За оцінками слідства, подібні дії потенційно могли порушити баланс мережі та посилити дефіцит ресурсу.

Діяльність майнінгових центрів була припинена влітку 2025 року. Під час обшуків співробітники правоохоронних органів вилучили десятки одиниць комп’ютерної техніки, спеціалізоване майнінгове обладнання, маршрутизатори, засоби зв’язку та інші докази, що підтверджують функціонування схеми. Масштаб вилученої техніки вказує на те, що йшлося не про кустарну ферму, а про досить організовану інфраструктуру.

Фігуранту інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема шахрайство в особливо великих розмірах, викрадення електроенергії та несанкціоноване втручання в роботу енергетичних мереж в умовах воєнного стану. Обвинувальний акт уже передано до суду, де й буде визначено подальшу юридичну долю цієї справи.

Важливо зазначити, що цей випадок не є поодиноким. В Україні в останні роки фіксується стійке зростання злочинів, пов’язаних із криптовалютами та майнінгом. Причини лежать на поверхні: висока волатильність ринку, відносна технологічна доступність входу та ілюзія анонімності створюють сприятливе середовище для зловживань.

Схожі епізоди регулярно з’являються в різних регіонах країни. У Чернігові керівника комунального підприємства підозрювали в організації нелегальної майнінгової ферми з щомісячним доходом близько 1300 доларів. У Житомирі так званого «криптоконсультанта» звинувачували у викраденні понад 3,7 млн гривень у клієнтів через доступ до їхніх цифрових гаманців. В Одесі було викрито міжнародну схему фіктивних криптоінвестицій, у якій постраждали понад 1500 осіб. У Миколаївській області розслідується справа про шахрайство з криптоактивами на суму понад 350 тисяч доларів. У Києві правоохоронці ліквідували криптопіраміду зі збитками інвесторів майже на 1 млн доларів. Окремий напрям — так звані «дрейнери», за допомогою яких зловмисники масово викрадають кошти через месенджери, зокрема Telegram.

Усі ці кейси об’єднує одна логіка: технологія сама по собі нейтральна, але за відсутності контролю та фінансової грамотності вона стає інструментом для зловживань. Історія в Житомирській області — ще одне підтвердження того, що криптоекономіка давно вийшла за межі інтернету і безпосередньо впливає на фізичну інфраструктуру, будь то енергосистема чи фінансові потоки.

І, мабуть, головний висновок тут досить простий. Майнінг — це не лише відеокарти й алгоритми, а й кіловати, трансформатори та рахунки за електроенергію. І коли одна зі складових випадає з рівняння, рано чи пізно в гру вступають не лише ринки, а й правоохоронні органи.