Юань проти долара

Голова КНР Сі Цзіньпін (Xi Jinping) уперше настільки прямо й недвозначно заявив про намір перетворити китайський юань на глобальну резервну валюту. Ця заява пролунала в момент, коли позиції долара США помітно слабшають, а світова фінансова система входить у фазу структурної нестабільності.

У коментарі, опублікованому 31 січня в ідеологічному журналі правлячої Комуністичної партії Китаю Qiushi, Сі наголосив на необхідності створення «потужної валюти», яка зможе широко використовуватися в міжнародній торгівлі, інвестиціях і на валютних ринках, а також отримати статус резервної. Фактично Пекін більше не обмежується розпливчастими формулюваннями про «інтернаціоналізацію юаня» і вперше публічно окреслює кінцеву мету.

Важливо зазначити, що самі заяви були зроблені ще у 2024 році на закритому виступі перед вищими регіональними чиновниками. Їх публікація саме зараз виглядає свідомим політичним та економічним сигналом.

Архітектура фінансової потуги по-китайськи

Сі Цзіньпін чітко окреслив, що перетворення юаня на резервну валюту неможливе без перебудови всієї фінансової екосистеми країни. За його словами, Китаю необхідні:

• потужний центральний банк, здатний ефективно управляти монетарною політикою;
• фінансові інститути, конкурентоспроможні на глобальному рівні;
• міжнародні фінансові центри, здатні залучати глобальний капітал і впливати на світове ціноутворення, а не просто обслуговувати внутрішній ринок.

Фактично йдеться про створення альтернативного центру фінансової гравітації, співставного з Нью-Йорком і Лондоном, але такого, що перебуває під жорстким державним контролем.

Ідеальний момент для удару по долару

Публікація тез Сі збіглася з періодом підвищеної турбулентності на глобальних ринках. Ослаблення долара США, яке президент Дональд Трамп минулого тижня навіть назвав «чудовою тенденцією», зміна керівництва Федеральної резервної системи, геополітичні конфлікти та торговельні війни підштовхують центральні банки по всьому світу до диверсифікації валютних резервів.

Додатковий фон створює активне використання долара як інструменту санкційного тиску. Заморожування резервів, відключення від SWIFT і вторинні санкції змушують навіть дружні до США країни замислюватися над ризиками надмірної залежності від американської валюти.

Голова Народного банку Китаю Пань Гуншен (Pan Gongsheng) ще минулого року говорив про формування багатополярної міжнародної валютної системи, у якій юань конкуруватиме не лише з доларом, а й з євро, єною та іншими регіональними валютами.

Реальні досягнення і жорстка статистика

Певний прогрес у Китаю справді є. Після 2022 року юань став другою за значущістю валютою в торговельному фінансуванні, особливо в розрахунках із Росією, країнами Близького Сходу та Азії. Використання юаня в двосторонній торгівлі зростає, особливо там, де доларові розрахунки політично небажані.

Однак у структурі офіційних світових резервів ситуація виглядає значно менш вражаюче. За даними МВФ:

• долар США — близько 57% світових резервів (проти 71% у 2000 році);
• євро — близько 20%;
• юань — лише 1,93%, шосте місце у світі.

Це ключове обмеження, яке неможливо обійти деклараціями.

Головні бар’єри на шляху юаня

Економісти сходяться на думці, що для перетворення юаня на справжню резервну валюту Китаю доведеться піти на вкрай болісні кроки:

• відкрити рахунок капіталу;
• забезпечити повну конвертованість валюти;
• послабити державний контроль над рухом капіталу;
• підвищити прозорість фінансової системи та судових інститутів.

Поки Пекін до цього не готовий. Ба більше, торговельні партнери Китаю регулярно вказують на штучну недооцінку юаня, яка робить китайський експорт дешевшим і дозволяє підтримувати рекордне торговельне сальдо. У 2024 році воно досягло $1,2 трлн — історичного максимуму.

Голова МВФ Крісталіна Георгієва відкрито закликала Китай усунути структурні дисбаланси, включно з дефляцією, яка, за її словами, призвела до значного зниження реального обмінного курсу юаня.

Стратегія довгої дистанції

Заяви Сі не означають, що інвестори завтра почнуть масово переходити в юань. Фінансові ринки так не працюють. Проте вони чітко позначають довгостроковий напрямок, за яким уважно стежать інституційні гравці.

Пекін ясно бачить, що долар більше не має абсолютної недоторканності. І Китай має намір діяти не ривком, а методично — через торговельні розрахунки, регіональні угоди, розвиток власної платіжної інфраструктури та технологічні інновації.

Думка ШІ: уроки історії та цифровий фактор

Історичний аналіз показує, що зміна домінуючої резервної валюти — процес вкрай повільний. Британський фунт поступався долару понад 30 років — з 1920-х до 1950-х років. Швидких перемог тут не буває.

Однак поточна ситуація має принципово новий вимір — цифровий. Китай активно тестує цифровий юань (CBDC), який потенційно може стати «троянським конем» для обходу традиційної банківської системи, кореспондентських рахунків і доларових клірингових ланцюгів.

Парадокс очевидний: чим активніше США використовують долар як геополітичну зброю, тим вищою стає мотивація інших країн шукати альтернативи. Китай готується запропонувати світу не просто валюту, а нову інфраструктуру міжнародних розрахунків.

Ключове питання залишається відкритим: чи готовий глобальний фінансовий ринок визнати валюту країни із закритим рахунком капіталу та жорстким державним контролем як універсальний засіб заощадження?

Юань входить у велику гру. Але партія лише починається.