Telegram зробив, за мірками індустрії, досить різкий і принциповий крок, запустивши власну децентралізовану обчислювальну мережу Cocoon (Confidential Compute Open Network). Це не просто ще один ІІ-сервіс у межах месенджера, а спроба по-новому переосмислити, кому належать обчислення та дані користувачів в епоху масового впровадження штучного інтелекту.
Ключова особливість Cocoon полягає в тому, що ІІ-запити обробляються всередині захищених анклавів — ізольованих областей пам’яті, де дані залишаються зашифрованими не лише під час передачі та зберігання, а й безпосередньо під час обчислень. Навіть у момент обробки моделі не мають «прозорого» доступу до вмісту запитів. Це фундаментально відрізняє Cocoon від класичних хмарних ІІ-сервісів, де провайдер технічно здатен бачити або аналізувати дані користувачів.
Фактично запуск Cocoon став прямим наслідком провалених переговорів між Telegram та xAI Ілона Маска щодо можливої інтеграції Grok у месенджер.
Чому зірвалася угода з xAI
За інформацією, що стала публічною, обговорювана угода виглядала надзвичайно щедро. xAI пропонувала Telegram близько $300 млн у грошовому еквіваленті та акціях, а також 50% доходів від підписок xAI через Telegram. Для більшості компаній це виглядало б як очевидна перемога, але Павло Дуров відмовився.
Причина відмови полягала не в грошах, а в принципах. Ще в жовтні 2025 року на конференції Blockchain Life 2025 у Дубаї Дуров досить жорстко висловився про ризики централізованого штучного інтелекту. Його позиція полягала в простій думці: обчислення та дані повинні належати користувачам, а не корпораціям або державам.
Централізовані ІІ-провайдери потенційно отримують доступ до даних користувачів, які можуть використовуватися для донавчання моделей, поведінкового профілювання, таргетингу або навіть більш тонких форм маніпуляцій. Для Telegram, який роками будував репутацію месенджера з акцентом на приватність, такий компроміс виглядав занадто ризикованим.
Після появи перших витоків Маск заперечував фіналізацію угоди, і з того часу жодна зі сторін публічно до цієї теми не поверталася. Проте запуск Cocoon фактично поставив крапку в цьому питанні, показавши, що Telegram обрав власний шлях.
Архітектура та принципи роботи Cocoon Cocoon побудований на блокчейні The Open Network (TON) і використовує технологію Trusted Execution Environments (TEE). Це означає, що обчислення виконуються в апаратно захищеному середовищі, де навіть власник GPU або оператор вузла не може побачити, які саме дані обробляються.
Запит користувача, модель і результат обчислень існують всередині анклаву у зашифрованому вигляді. Жоден адміністратор дата-центру, жоден постачальник обладнання та сам Telegram не мають доступу до вмісту цих даних. З точки зору архітектури це спроба реалізувати принцип «zero trust» на рівні обчислень.
Економічна модель мережі також децентралізована. Власники GPU по всьому світу можуть підключатися до мережі, надавати обчислювальні ресурси та отримувати винагороду в TON за виконані завдання. Це перетворює Cocoon на глобальний ринок ІІ-обчислень, де пропозиція і попит формуються не одним хмарним провайдером, а всією екосистемою.
Для розробників додатків і міні-додатків Telegram це означає доступ до ІІ-можливостей за нижчою ціною порівняно з централізованими хмарами. При цьому розробники отримують додатковий аргумент на користь приватності, що стає все важливішим фактором для користувачів.
Сам Telegram вже став найбільшим клієнтом власної мережі. Ряд вбудованих ІІ-функцій месенджера, включаючи переклад повідомлень, перетворення голосу на текст, генерацію саммарі довгих постів у каналах та роботу Instant View, частково або повністю перенесені на Cocoon. Це не експеримент у вакуумі, а реальне навантаження з мільйонами користувачів.
Практичне застосування та перші результати В оновленні Telegram від 8 січня 2026 року з’явилася функція AI Summary для довгих постів у каналах та статей Instant View. Саммарі генеруються з використанням відкритих моделей, які працюють саме всередині Cocoon. Це важливий момент: Telegram робить ставку не лише на децентралізацію інфраструктури, але й на використання open-source моделей, знижуючи залежність від закритих екосистем.
Проект має відкритий вихідний код і доступний у репозиторії на GitHub, що дозволяє незалежним розробникам і дослідникам аналізувати архітектуру та вносити вклад у розвиток мережі. У найближчі тижні команда планує підключати більше GPU-вузлів і активно залучати розробників, розширюючи екосистему та набір ІІ-функцій всередині Telegram.
Стратегічно це виглядає як спроба перетворити месенджер на повноцінну платформу, де ІІ стає вбудованою, але при цьому контрольованою користувачем функцією, а не зовнішнім сервісом із непрозорими правилами.
Думка ІІ та ринковий контекст Історія децентралізованих обчислювальних мереж знає багато прикладів, коли хороші ідеї зупинялися через проблему «холодного старту». Проекти на кшталт Golem, iExec або Akash Network роками намагалися збалансувати попит і пропозицію, стикаючись з тим, що без користувачів не приходять постачальники GPU, а без обчислювальних потужностей не приходять користувачі.
Cocoon вирішує цю проблему нетривіально. Telegram з першого дня виступає найбільшим споживачем власної мережі, створюючи гарантований попит на обчислення. Це різко знижує бар’єр входу для власників GPU і робить економіку мережі більш стійкою на ранньому етапі.
Темпи впровадження також виглядають нетипово високими для децентралізованих проєктів. Від публічного анонсу в листопаді 2025 року до повноцінної інтеграції AI Summary у січні 2026 пройшло менше трьох місяців. Для порівняння, більшості аналогічних мереж потрібні роки, щоб дійти до стадії реального масового використання.
Головне відкрите питання залишається: чи зможе команда зберегти таку швидкість і якість при масштабуванні на тисячі, а потенційно й десятки тисяч GPU-вузлів. Якщо так, Cocoon може стати одним із перших успішних прикладів децентралізованої ІІ-інфраструктури з реальною користувацькою базою, а не лише красивими презентаціями.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.