Історія, яка звучить як сценарій для криптотрилера, але насправді сталася в реальності. Поліція Південної Кореї втратила 22 біткоїни, які зберігалися на холодному апаратному гаманці з 2021 року. Конфісковані монети зникли непомітно – і це вже другий подібний випадок у країні лише за рік.
Як повідомляє The Block, інцидент стався в районі Каннам у Сеулі. Місцеве поліцейське управління виявило, що з конфіскованого апаратного гаманця зникли 22 BTC – за поточним курсом це близько $1,46 млн. Тепер розпочалося внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати, як саме сталася витік і чи могли до цього бути причетні співробітники.
Монети лежали з 2021 року – і ніхто не помітив. Біткоїни були конфісковані й офіційно передані поліції ще в листопаді 2021 року. Відтоді вони зберігалися як речовий доказ. Але ключовий момент у тому, що пов’язане з ними розслідування було призупинене, і активи фактично просто лежали “мертвим вантажем”.
Саме це, за даними ЗМІ, і стало причиною того, що зникнення залишилося непоміченим. Ніхто регулярно не перевіряв стан гаманця, не відстежував транзакції, не проводив аудит. У результаті монети зникли лише через роки.
Фізичний носій на місці, а гроші пішли. Особливо тривожна деталь: сам апаратний гаманець, де зберігалися ключі доступу, не був украдений. Він залишався на місці. Тобто зловмисник не виніс пристрій зі сховища – він зміг вивести біткоїни дистанційно, отримавши доступ до приватних ключів або seed-фрази.
Це означає, що йдеться не про класичну крадіжку “із сейфа”, а про компрометацію доступу. І в таких історіях завжди виникає незручне питання: хто саме знав, де лежать ключі, і хто мав можливість ними скористатися?
Перевірка по всій країні після більшої втрати. Зникнення 22 BTC було виявлено не випадково, а під час загальнонаціональної перевірки слідчих органів. Ця перевірка почалася після значно гучнішого випадку: прокуратура міста Кванджу нещодавно втратила 320 BTC – це близько $21,4 млн.
Про той інцидент стало відомо в січні. За попередніми даними, біткоїни зникли ще в липні, але помітили це лише через місяці. Місцеві ЗМІ повідомляли, що співробітники підрозділу, відповідальні за зберігання доказів, зайшли на фішинговий сайт. Після цього криптовалюта була виведена. Тобто проблема не одинична – вона системна.
Державні структури й крипта: слабка ланка. Обидва випадки показують, наскільки вразливими виявляються державні органи, коли йдеться про зберігання цифрових активів. Конфіскувати біткоїни – це одне. А безпечно зберігати їх роками, дотримуючись протоколів доступу, розподілу відповідальності, регулярних перевірок і захисту від соціальної інженерії – зовсім інше.
Холодний гаманець сам по собі не гарантує безпеки. Якщо seed-фраза записана на папері в тому ж кабінеті, якщо доступ мають кілька людей, якщо немає багатоступеневого контролю, то “cold storage” перетворюється просто на красиву вивіску.
Що далі? Тепер поліція Каннама намагається відновити ланцюжок подій: хто мав доступ, коли могли бути скомпрометовані ключі, і куди пішли кошти. Але, як завжди в блокчейні, проблема в тому, що транзакції незворотні. Якщо монети пішли на адреси, які швидко пройшли через міксери або біржі без KYC, повернути їх буде вкрай складно.
Ця історія стає ще одним нагадуванням: криптовалюта – це актив, який вимагає іншої культури зберігання. Тут не можна “просто покласти в сейф і забути”. Бо в цифровому світі забуті біткоїни іноді зникають самі – точніше, їх хтось дуже акуратно забирає.
Південна Корея тепер має одразу два гучні кейси за рік. І схоже, що державним структурам доведеться вчитися працювати з криптою так само серйозно, як це роблять великі біржі й кастодіальні сервіси. Інакше наступний зниклий гаманець може виявитися ще дорожчим.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.