Співзасновник Ethereum Віталік Бутерін виступив з ініціативою, спрямованою на підвищення безпеки користувацьких коштів в екосистемі Ethereum. Йдеться про більш широке й системне використання механізму симуляції транзакцій — інструмента, який дозволяє заздалегідь прорахувати наслідки дії до її фактичного надсилання в блокчейн.
Ідея на перший погляд здається простою: перш ніж користувач підтвердить переказ, взаємодію зі смарт-контрактом або підпише складну операцію, система повинна показати йому, що саме відбудеться — які токени буде списано, які права надано, які контракти викликано та які потенційні ризики виникають. Однак за цією простотою приховується глибша філософія безпеки, яку Бутерін формулює навколо поняття «намір користувача».
За його словами, проблема безпеки не зводиться до недосконалості машин чи людських помилок розробників. Ключова складність полягає в тому, що намір користувача — надзвичайно складний і багатошаровий об’єкт. Сам користувач не завжди може точно сформулювати, чого саме він хоче досягти, особливо в умовах складних DeFi-протоколів, кросчейн-мостів або взаємодії з незнайомими контрактами.
Бутерін підкреслює, що ефективна система безпеки повинна аналізувати намір одразу за кількома незалежними сигналами. Лише якщо ці сигнали збігаються, дія має бути виконана. Інакше система повинна або попередити користувача, або вимагати додаткового підтвердження. Такий підхід дозволяє зменшити ймовірність як технічних помилок, так і зловживань з боку шкідливих контрактів або фішингових інтерфейсів.
Симуляція транзакцій у цій моделі відіграє роль своєрідного «попереднього перегляду майбутнього». Користувач спочатку вказує дію — наприклад, обмін токенів, надання дозволу на керування активами або переказ коштів — а потім отримує наочну картину наслідків: зміни балансу, комісії, зміни дозволів, потенційні взаємодії з іншими контрактами. Після цього він ухвалює усвідомлене рішення, натискаючи «ОК» або «Скасувати».
В обговоренні один із учасників зазначив, що надмірні перевірки справді можуть захистити систему від технічних збоїв, але вони не врятують від ситуації, коли сам користувач свідомо приймає ризиковане рішення. Постає фундаментальне питання: чи повинна безпека прагнути максимально точного моделювання намірів, чи жорсткого обмеження можливих збитків незалежно від мотивації користувача?
У відповідь Бутерін наголосив, що повністю обмежити втрати незалежно від намірів неможливо. Якщо система намагатиметься виключити будь-який ризик, вона фактично заблокує свободу користувача розпоряджатися своїми коштами. У граничному випадку це призведе до повного заморожування активів — а це, на його думку, найгірший сценарій, оскільки він суперечить самій ідеї децентралізації та фінансового суверенітету.
Таким чином, йдеться не про заборону ризиків, а про їх розумну архітектуру. Бутерін пропонує будувати безпеку як багаторівневу систему, у якій використовуються різні механізми підтвердження. Серед можливих інструментів він називає ліміти витрат, мультипідпис, часові затримки для великих операцій, додаткові перевірки при нестандартних діях і поведінковий аналіз.
Такий підхід дозволяє зробити повсякденні низькоризикові операції швидкими та зручними, а потенційно небезпечні дії — складнішими й такими, що потребують додаткових кроків. У результаті користувач не втрачає контроль над коштами, але отримує більш прозору картину того, що відбувається «під капотом» протоколу.
Бутерін також зазначає, що аналогічні принципи можуть застосовуватися не лише до криптогаманців, а й до смарт-контрактів, операційних систем і навіть апаратних рішень. Усюди, де є взаємодія людини та складної цифрової інфраструктури, ключовим елементом стає коректна інтерпретація наміру.
Водночас він визнає, що універсального та ідеального рішення не існує. Намір користувача може бути суперечливим, неповним або змінюватися в процесі. Ба більше, зловмисники можуть намагатися маніпулювати інтерфейсами так, щоб формально транзакція виглядала безпечною, але по суті призводила до втрати коштів.
Попри це, розвиток симуляції транзакцій як обов’язкового елемента інтерфейсу може суттєво підвищити загальний рівень безпеки в екосистемі Ethereum. Це крок у бік більш «людино-орієнтованої» архітектури, де протокол не просто виконує код, а допомагає користувачеві усвідомлено ухвалювати рішення.
У підсумку ініціатива Бутеріна відображає ширшу тенденцію розвитку Web3: перехід від абстрактної технічної безпеки до безпеки, що базується на розумінні поведінки та намірів реальних людей. І що складнішими стають децентралізовані застосунки, то важливішою стає здатність системи показати користувачеві не лише що він робить, а й до яких наслідків це призведе.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.