Смартфон як залежність

Гейдельберзька наукова група знову привернула увагу дослідників і широкої публіки до питання впливу смартфонів на мозок людини. Нове дослідження, проведене під керівництвом Софи Хааге (Sophie H. Haage) і опубліковане у березні 2026 року в журналі Addictive Behaviors, показало, що всього три дні без смартфона можуть помітно змінювати активність мозку. При цьому у людей з ознаками залежності від пристрою ці зміни виявляються особливо тривожними. Робота стала логічним продовженням попереднього дослідження тієї ж команди та уточнила ранні висновки.

В експерименті взяли участь 36 молодих дорослих віком від 18 до 29 років. Протягом 72 годин вони майже повністю відмовилися від використання смартфонів. До початку експерименту та одразу після нього всі учасники проходили функціональну магнітно-резонансну томографію, яка дозволяє в реальному часі спостерігати активність різних ділянок мозку. Щоб оцінити рівень залежності, учасників попередньо розділили на дві групи на основі опитувальника. До першої увійшли люди з ознаками залежності – труднощі контролю часу перед екраном, тривожність без смартфона та негативний вплив на повсякденне життя. Друга група складалася зі звичайних користувачів без таких симптомів.

Результати виявилися показовими і продемонстрували протилежні реакції мозку у двох групах. У звичайних користувачів за три дні без смартфона активність у ділянках мозку, пов’язаних із самоконтролем, концентрацією та ухваленням рішень, зросла. Це свідчить про те, що тимчасове відключення від пристрою може стимулювати когнітивні функції та підвищувати здатність до самоорганізації. У людей з ознаками залежності ситуація була іншою. Активність у тих самих ділянках знизилася, а водночас зросла активність сенсомоторних і зорових зон. Чим сильнішою була тяга до пристрою, тим помітніше знижувалася активність префронтальної кори, що відповідає за самоконтроль і аналіз власної поведінки.

Варто зазначити, що це уточнює висновки попереднього дослідження тієї ж групи, опублікованого у 2025 році в журналі Computers in Human Behavior. Тоді вчені показали, що у всіх учасників 72-годинне обмеження посилювало активність у зонах винагороди мозку, подібних до тих, які активуються під час азартних ігор або переїдання. Нове дослідження додає важливий нюанс: у людей з ознаками залежності до цього додається ослаблення контролю над власною поведінкою, що робить відмову від смартфона стресовим і потенційно дестабілізуючим процесом.

З точки зору нейробіології залежностей така картина добре знайома за іншими поведінковими залежностями. Зниження активності префронтальної кори на тлі посиленої активності сенсомоторних зон є класичною схемою, за якої контроль слабшає, а імпульсивність зростає. Подібний патерн спостерігається у людей із залежністю від азартних ігор, при переїданні та при надмірному використанні соціальних мереж.

Водночас дослідники наголошують і на методологічних обмеженнях роботи. Вибірка була відносно невеликою – лише 36 осіб, а поділ на залежних і звичайних користувачів базувався на самооцінці через опитувальник, а не на клінічному діагнозі. Тому межі між групами умовні, і результати не можна безпосередньо переносити на всю популяцію. Проте дослідження підкреслює, наскільки сильний вплив смартфони мають на когнітивні процеси та самоконтроль, і ставить важливе питання: чи може короткочасне відключення від пристрою бути корисним, чи навпаки – посилює стрес і імпульсивність у залежних користувачів.

Загалом робота демонструє, що звичка постійно перебувати онлайн формує стійкі нейронні патерни. У людей із ознаками залежності тимчасова відмова від смартфона не покращує самоконтроль, а лише посилює реактивність сенсомоторних і зорових ділянок мозку, створюючи додаткове навантаження на психіку. Це свідчить про те, що цифрова залежність є не просто психологічною звичкою, а складним нейробіологічним явищем, яке потребує уважного підходу до профілактики та корекції поведінки в цифровому середовищі.