Санкції проти «Роснефти» розділили Європу

⏳ Сполучені Штати знову переглянули енергетичну повістку Європи. За даними Bloomberg, Вашингтон дав Німеччині шість місяців, щоб остаточно врегулювати правовий статус німецької «дочки» російського нафтового гіганта «Роснефть» (про санкції ми писали тут). Переклад з дипломатичної мови: час люб’язних натяків минув, пора або повністю позбутися російської участі, або готуватися до санкцій.

Американський ультиматум з застереженням

За інформацією агентства, адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість видати компанії Rosneft Deutschland GmbH обмежену ліцензію, яка тимчасово виведе її з-під американських санкцій. Але є одне «але» — для цього Німеччина мусить представити нову структуру власності, повністю виключаючи присутність Росії. Тобто — зробити вигляд, що «Роснефть» тут ні до чого, хоча всі чудово розуміють, що саме звідси ростуть нафтяні корені.

В Берліні пропозицію сприйняли серйозно. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, німецькі чиновники вивчають деталі американської пропозиції й обіцяють дати відповідь уже найближчими днями. Міністр економіки Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити цю тему з колегами на зустрічі міністрів енергетики країн G7 у Торонто — бо ситуація, м’яко кажучи, щекотлива.

Німецький вузол: як «Роснефть» стала внутрішньою проблемою Європи

Щоб зрозуміти, чому питання Rosneft Deutschland стало таким гострим, варто нагадати, як Німеччина взагалі опинилася власником частини російських активів. Після початку вторгнення Росії в Україну, Берлін у 2022 році перевів німецькі підрозділи «Роснефти» під довірче управління держави. Цей крок був вимушеним — на той момент компанії «Роснефти» забезпечували близько 12 % потужностей нафто­переробки в Німеччині, включно зі стратегічно важливими НПЗ у Шведті й Карлсруе.

Інакше кажучи, моментально відмовитися від цих потужностей Німеччина не могла — залежність від них була надто велика. Але і зберігати пряме українське участь Росії стало політично токсично. Тепер, через три роки, Берлін опинився в глухому куті: формально німецька держава управляє підприємствами, але юридично вони все ще належать структурам «Роснефти». Для США така «сіра зона» неприйнятна.

Чому Вашингтон втрутився саме зараз

У жовтні адміністрація Трампа розширила санкції проти «Роснефти», «Лукойла» та пов’язаних з ними компаній (про санкції ми писали тут). Формально санкції спрямовані на обмеження доходів Росії від експорту нафти. Однак у німецькому випадку ситуація особлива: якщо американські обмеження почнуть діяти без виключень, під удар потраплять не російські, а німецькі підприємства. І тут починається політична головоломка: як покарати «Роснефть», не завдаючи удару по союзнику?

За словами джерел Bloomberg, у Білому домі готові піти назустріч Берліну, але лише за умови реальної, а не декоративної реструктуризації власності. Ліцензія — це не «прощення», а відстрочка, що дає Німеччині шанс побудувати нову юридичну конструкцію, в якій Росія офіційно не фігуруватиме у ланцюжку власності. По суті, США пропонують: виведіть Росію з рівняння — і ми не торкнемося вашої енергетики.

Німеччина намагається виграти час

Канцлер Фрідріх Мерц уже публічно заявив, що розраховує на виключення для Rosneft Deutschland та ще однієї «дочки» — RN Refining & Marketing GmbH, також знаходиться під управлінням держави. Але всередині Німеччини нема одностайності. Частина експертів і політиків наполягає на повній націоналізації активів, щоб раз і назавжди позбутися залежності від Москви. Інші попереджають: така міра може обернутися юридичними позовами, багатомільярдними компенсаціями та, головне, втратою довіри іноземних інвесторів.

Берлін, по суті, лавірує між правовими мінами. Будь-яке рішення — компроміс між енергетичною безпекою, міжнародною політикою та репутацією. США тим часом спостерігають уважно й, судячи з усього, не збираються давати поблажок.

Що стоїть на кону

Йдеться не лише про юридичну колізію. Rosneft Deutschland управляє значною частиною переробних потужностей, від яких залежить постачання палива й дизеля на німецький ринок. Якщо компанія опиниться під повними санкціями, банкам, страховикам і контрагентам доведеться припинити з нею співпрацю. Це загрожує не просто бюрократичною паузою, а справжньою паливною кризою — саме того боїться Берлін.

Для Європи питання має стратегічне значення. Будь-які перебої на німецьких НПЗ миттєво відобразяться на регіональних поставках і цінах на паливо. Тому на зустрічі G7, за словами джерел, тема Rosneft Deutschland може стати однією з найобговорюваних — хоч і неофіційно.

За кулісами дипломатії

Неформально в німецьких колах визнають: переговори з Вашингтоном — це спроба виграти час. За пів року Берлін має або остаточно викупити активи в «Роснефти» (через націоналізацію або залучення нових інвесторів), або довести США, що російський вплив ліквідовано юридично. Але зробити це без фінансових втрат складно: актив оцінюється в мільярди євро, а правова база навколо довірчого управління не передбачає примусового викупу без тривалих процедур.

Тим часом сама «Роснефть» публічно зберігає мовчання, але за неофіційними даними компанія готує юридичну позицію на випадок, якщо Німеччина вирішить передати активи у постійну державну власність.

Енергетична політика як поле шахів

Ця історія — класичний приклад того, як енергетика й політика переплітаються в одну гру, де кожен хід має наслідки. США використовують санкції як інструмент тиску, Німеччина намагається зберегти баланс між союзницькою лояльністю й внутрішньою енергетичною стабільністю, а Росія, хоч і відсунута, все ще тримає кілька козирів у рукаві — юридичних і економічних.

🌍 Можна сказати, що Rosneft Deutschland стала не просто енергетичним активом, а символом нової епохи європейської політики: епохи, де нафта, газ і санкції переплелися настільки тісно, що одне рішення у Вашингтоні може змінити баланс сил на всьому континенті.