Ларшевек критикує податкову поправку

Співзасновник і колишній CEO компанії Ledger, одного з найбільших у світі виробників апаратних криптогаманців, Ерік Ларшевек виступив із різкою критикою французької податкової ініціативи, відомої як поправка 1649AC, і закликав криптоспільноту до форм «громадянського спротиву».

Суть поправки 1649AC

Французька поправка 1649AC передбачає обов’язок для податкових резидентів Франції декларувати ринкову вартість усіх криптоактивів, що перебувають у самостійному (non-custodial) зберіганні, включно з апаратними гаманцями та особистими адресами, навіть у тому випадку, якщо з цими активами не здійснюються оподатковувані операції – такі як продаж, обмін або отримання доходу.

Критики ініціативи зазначають, що норма:

• фактично прирівнює володіння криптоактивами до оподатковуваної події;
• створює серйозні адміністративні та технічні складнощі, оскільки ринкова оцінка багатьох токенів може бути нестабільною або суб’єктивною;
• підриває сам принцип самостійного зберігання, який вважається одним із ключових елементів фінансового суверенітету користувачів криптовалют.

Позиція Еріка Ларшевека

Коментуючи поправку, Ларшевек назвав її юридично сумнівною і технологічно неадекватною, підкресливши, що держава намагається регулювати те, що не піддається коректному контролю без руйнування основ криптоекосистеми. За його словами, вимога декларувати гіпотетичну ринкову вартість активів, які не приносять доходу і можуть бути неліквідними, відкриває шлях до довільних трактувань і зловживань.

«Громадянська непокора» як форма протесту

Як символічну і практичну відповідь Ларшевек запропонував ідею масової громадянської непокори. Він висунув концепцію створення спеціального протестного токена під назвою 1649AC, який:

• не матиме реальної економічної цінності або ліквідності;
• формально зможе відображати штучно завищену ринкову вартість, аж до мільярдів євро;
  
  
  
• перебуватиме у самостійному зберіганні у користувачів.

Згідно із задумом, якщо тисячі або десятки тисяч французьких користувачів задекларують володіння такими активами з астрономічною номінальною вартістю, це перевантажить систему податкового адміністрування, зробить оцінку активів абсурдною і продемонструє непридатність поправки на практиці.

Реакція криптоспільноти

Ідея Ларшевека швидко отримала широкий резонанс у криптосередовищі – як у Франції, так і за її межами. Багато учасників ринку сприйняли ініціативу не стільки як буквальний заклик до дії, скільки як політичний та ідеологічний жест, що вказує на конфлікт між державним регулюванням і принципами децентралізації.

У соцмережах і профільних форумах токен 1649AC уже називають:

• символом спротиву надмірному регулюванню;
• попередженням законодавцям про ризики ухвалення технологічно неграмотних норм;
• відображенням зростаючої напруги між традиційною фіскальною системою та криптоекономікою.

Ширший контекст

Ситуація навколо поправки 1649AC вписується в загальноєвропейську тенденцію посилення контролю над криптоактивами – поряд із впровадженням регламенту MiCA, розширенням вимог KYC/AML і обговоренням обмежень на анонімні гаманці. Водночас критики вказують, що надмірний тиск може призвести до відтоку інновацій, капіталу та розробників у більш сприятливі юрисдикції.

Таким чином, заява Еріка Ларшевека стала не просто реакцією на одну конкретну норму, а маркером глибшого конфлікту між ідеєю фінансової автономії та зростаючими амбіціями держави у сфері цифрових активів.

Тут, до речі, можна купити легендарні апаратні гаманці для новачків з усіма базовими функціями!