Китайські таланти та глобальна гонка ШІ

На початку 2026 року генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг дав ексклюзивне інтерв’ю журналу TIME, у якому розкрив одну з найважливіших, але малопомітних проблем сучасної індустрії штучного інтелекту – залежність глобального ШІ-сектору від китайських науковців. За словами Хуанга, близько половини провідних дослідників у цій сфері здобули базову освіту в Китаї, що створює серйозні стратегічні та економічні ризики для світової технологічної конкуренції.

«Світ не розуміє, наскільки сильно ми залежимо у сфері ШІ від талановитих студентів і видатних учених з Китаю. П’ятдесят відсотків світових дослідників у галузі ШІ походять з Китаю», – зазначив Хуанг в інтерв’ю TIME у контексті визнання ШІ «людиною року».

Відеофрагменти цієї розмови активно поширювалися на початку січня 2026 року та викликали значний резонанс у професійній спільноті.

Під «провідними дослідниками» Хуанг має на увазі авторів робіт, прийнятих на топові конференції на кшталт NeurIPS та ICML – приблизно 20-25% найкращих публікацій за рейтингом прийому статей. Китайське походження цих учених означає, що вони здобули базову освіту в китайських університетах, незалежно від того, де вони працюють зараз – у США, Європі чи інших країнах.

Китай готує таланти, США їх залучають

За даними Stanford AI Index 2025, близько 30% провідних дослідників ШІ мають китайське походження. Водночас частка Китаю в глобальних публікаціях з ШІ зросла до 40% у 2024-2025 роках. Проте приблизно 68% цих учених мігрують до США в пошуках кар’єрних можливостей та роботи в провідних технологічних компаніях.

Ця ситуація створює унікальний парадокс: китайські університети готують кадри світового рівня, але значна частина талантів виїжджає працювати за кордон. Сьогодні близько 40% топ-дослідників у США мають китайське походження, що дає американським компаніям суттєву конкурентну перевагу в глобальній гонці ШІ.

Водночас ситуація поступово змінюється. Згідно з Digital Science 2025, у Китаї нині працює близько 30 000 активних дослідників ШІ – майже втричі більше, ніж у США. Частка китайських учених, які залишаються працювати в країні, зросла на 13% у період з 2022 по 2025 рік. Це свідчить про поступове зміщення балансу: Китай не лише готує кадри, а й утримує частину талантів, формуючи власну конкурентоспроможну екосистему.

Від освіти до інновацій

Хуанг підкреслив, що Китай володіє величезним інтелектуальним капіталом. Дані Nature Index 2025 показують, що дев’ять із десяти провідних університетів у сфері науки та технологій розташовані саме в Китаї. Крім того, країна лідирує з 70% глобальних патентів у галузі ШІ, що дозволяє швидко перетворювати наукові дослідження на комерційні продукти.

Компанії на кшталт Huawei та DeepSeek активно створюють технології, що конкурують із західними розробками, і експортують їх до країн BRICS. Китай поступово переходить від ролі постачальника талантів до статусу самостійного технологічного центру.

Санкції стимулюють незалежність

Експортні обмеження США на передові чипи, оновлені у 2025 році, суттєво вдарили по Nvidia, про що Хуанг також згадав. Водночас ці обмеження стимулюють Китай розвивати власну технологічну екосистему та зменшувати залежність від західних технологій.

«Ідея про те, що Сполучені Штати можуть розірвати зв’язки з Китаєм, є помилковою. Наша взаємозалежність є значною і набагато глибшою, ніж здається людям», – наголосив глава Nvidia.

На його думку, без китайських талантів США та Європа ризикують відстати в ШІ-гонці. Водночас посилення візових та торговельних обмежень змушує Китай активно інвестувати у власну ШІ-інфраструктуру.

ШІ змінить усі професії

Дженсен Хуанг також застеріг, що штучний інтелект радикально змінить ринок праці:

«Робота кожної людини зміниться через ШІ. Деякі професії зникнуть. Усі будуть змушені використовувати штучний інтелект, тому що якщо ви цього не зробите, ви втратите роботу на користь того, хто його використовує».

За прогнозами Хуанга, ШІ автоматизує до 80% рутинних завдань, але водночас створить нові професії. Роботи та ШІ-системи стануть «іммігрантами» робочої сили, компенсуючи дефіцит кадрів через старіння населення. Економічний ефект може бути колосальним – до $100 трлн зростання та перехід до чотириденного робочого тижня.

Надії на нову адміністрацію

Хуанг позитивно відгукнувся про Дональда Трампа, відзначивши його працездатність і вміння слухати:

«Він неймовірно працелюбна людина. Його робоча етика – він починає так само рано, як і будь-хто інший, і часто ми обговорюємо справи пізно вночі».

Це може свідчити про сподівання на пом’якшення торговельних обмежень, щоб США зберігали доступ до китайського ринку та талантів, паралельно зосереджуючись на розвитку енергетичної інфраструктури для ШІ-центрів.

Глобальна дилема: політика проти талантів

Хуанг фактично визнав стратегічну дилему: повний розрив зв’язків з Китаєм позбавить США ключового джерела талантів, але поточна політика стимулює Китай створювати незалежну екосистему. Питання про те, хто стане світовим лідером у ШІ, залежить не лише від технологій, а й від здатності залучати та утримувати таланти.

Історичний контекст нагадує «витік мізків» з Європи до США у 1930-40-х роках, коли американські університети отримали перевагу завдяки європейським ученим. Сьогодні найбільші ШІ-компанії діють за схожою логікою: під час найму походження фахівця є другорядним – головне, щоб він був продуктивним і здатним розвивати технології.

Індія, до речі, часто залишається «невидимою» в таких дискусіях, хоча постачає близько 20% глобальних талантів у сфері програмування та ШІ. Можливо, реальна конкуренція розгорнеться не між США та Китаєм, а між тими екосистемами, які зможуть приваблювати глобальні таланти, незважаючи на геополітичні обмеження.

Висновок

Інтерв’ю Дженсена Хуанга для TIME підкреслило два ключові тренди: Китай стає потужним технологічним центром із власним інтелектуальним капіталом, а глобальна індустрія ШІ значною мірою залежить від китайських учених. Це створює стратегічні ризики, але водночас відкриває нові можливості для компаній, країн і самих дослідників. Гонка ШІ – це не лише змагання технологій, а й глобальна боротьба за таланти, де кордони та паспорти відіграють дедалі меншу роль.