Криптореволюція по-казахстанськи: $1 млрд у цифрові активи

💰 Казахстан робить ставку на цифрові активи та формує національний крипторезервний фонд. Його обсяг становитиме від $500 млн до $1 млрд, а запуск запланований на початок 2026 року. Про це в інтерв’ю Bloomberg повідомив голова Національного банку Казахстану Тимур Сулейменов.

За словами голови Нацбанку, фонд буде створений за рахунок коштів, виділених для альтернативних інвестицій, а також частково з конфіскованих та повернутих активів. Таким чином держава планує не просто «заморожувати» вилучений капітал, а направляти його в інноваційні та потенційно прибуткові напрями.

Інвестиції в ETF та криптокомпанії

Сулейменов підкреслив, що фонд не буде безпосередньо купувати біткоїн чи інші криптовалюти, щоб уникнути ризиків волатильності. Замість цього планується інвестувати в крипто-ETF (біржові фонди, прив’язані до цифрових активів), а також у акції компаній, що працюють у сфері блокчейну, майнінгу та криптоплатежів.

«Ми будемо дуже обережні щодо прямих інвестицій у криптовалюти. Основний акцент — на інфраструктуру та компанії, пов’язані з нею», — зазначив голова Нацбанку.

Таким чином Казахстан робить ставку на збалансований підхід: участь у зростанні крипторинку — без надмірного ризику.

Законодавча база та регулювання

Підготовка до запуску фонду відбувається на тлі масштабних реформ у криптосфері країни.
У травні 2025 року Нацбанк представив поправки, які:

• закріплюють правовий статус криптобірж та інших учасників ринку;
• вводять обов’язкове ліцензування криптообмінних платформ;
• встановлюють прозорі правила для взаємодії банків і криптофірм

Уже в червні регулятор схвалив випуск платіжних карток, пов’язаних з криптогаманцями на ліцензованих майданчиках Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА). Ці картки дозволяють користувачам здійснювати операції у фіатних та цифрових активах, фактично поєднуючи традиційну банківську систему та криптоіндустрію.

Держава та цифрові гроші

Казахстан послідовно будує національну криптоекосистему, у якій держава відіграє активну роль.
У вересні 2025 року Управління фінансових послуг Астани дозволило сплачувати регуляторні збори стейблкоїнами — крок безпрецедентний для регіону.

Паралельно Нацбанк оголосив про запуск пілотного проєкту національної «стабільної монети», прив’язаної до тенге. Це фактично цифрова версія валюти, яку можна буде використовувати для внутрішніх розрахунків та держпослуг.

Чому це важливо?

Створення крипторезервного фонду — стратегічний крок, який може:

• зміцнити позиції Казахстану як регіонального хабу цифрових фінансів;
• залучити іноземні інвестиції та технологічні компанії;
• диверсифікувати державні активи через участь у швидкозростаючій криптоекономіці.
  
  

Фонд також може стати фінансовим буфером у умовах глобальної нестабільності та падіння довіри до традиційних валют.

Коли чекати запуску

«Думаю, до кінця року — у січні наступного — ми вже будемо готові запустити проєкт. Все готово до роботи», — повідомив Сулейменов.

Якщо графік буде дотриманий, Казахстан може стати першою країною Центральної Азії, яка створила національний крипторезервний фонд, порівняний за масштабом із державними інвестиційними фондами Сінгапуру чи Норвегії — тільки в цифровому форматі.

💡 Коротко:
Казахстан перетворює криптовалюти з «сірої зони» на елемент державної фінансової політики. І якщо фонд справді запрацює до 2026 року — у країни є шанс стати першопрохідцем нового покоління держінвестицій у цифрову економіку.