Криптолегалізація в Україні: перший крок зроблено!

🚀 Законопроєкт про криптовалюти в Україні пройшов перше читання: що далі?

Буквально вчора ми писали про те, що Україна очолила рейтинг Chainalysis, а сьогодні — «нова новина»: після багаторічної розробки, дискусій, доопрацювань і місяців у «підвішеному стані» законопроєкт, що легалізує криптовалюти та встановлює правила оподаткування операцій з ними, нарешті потрапив до Верховної Ради і пройшов перше читання.

Розбираємось, що саме передбачає документ, як розвиватиметься процес його ухвалення і коли чекати другого читання.

Контекст

Процес легалізації криптовалют в Україні буксує вже кілька років. Здавалося, що важливий крок уперед був зроблений у 2022 році: тоді законопроєкт «Про віртуальні активи» отримав підтримку Верховної Ради та підпис президента Володимира Зеленського.

Однак документ так і не набув чинності, оскільки для цього спершу потрібно було внести зміни до Податкового кодексу, які на той момент ще не були розроблені. Згодом вирішили переписати закон з урахуванням європейського регламенту MiCA та статусу України як кандидата до ЄС.

У результаті з’явилися дві альтернативні версії документа від різних регуляторів — Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Мінцифри. Жодна з них остаточно не стала «переможцем». У Верховній Раді та НБУ відхилили можливість ухвалення цих документів у представленому вигляді. Після обговорень з’явилася третя версія, яку у квітні підтримав Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, а у вересні депутати ухвалили у першому читанні.

Що передбачає законопроєкт?

Основні положення та регулятор

Закон встановлює базові норми регулювання індустрії, включаючи: визначення широкого переліку термінів; вимоги до постачальників послуг; класифікацію віртуальних активів:

Токени електронних грошей — прив’язані виключно до вартості однієї офіційної валюти;

Токени з прив’язкою до активів — вартість прив’язана до будь-яких об’єктів цивільних прав, включаючи комбінацію кількох валют;

Інші токени, види яких визначає регулятор (поки що не остаточно визначено — вказані НБУ та/або орган, призначений Кабміном).

Важливе уточнення — формулювання «та/або». Як зазначив юрист Данило Волощук, регулятором може залишатися НБУ, або ж функції можуть бути розподілені між різними органами.

Регулятор отримує широкі повноваження: проведення виїзних перевірок, доступ до документів і приміщень (крім житла) для контролю діяльності постачальників послуг.

Постачальники послуг

Постачальники криптовалютних сервісів (біржі, обмінники тощо) повинні:

авторизуватися у регулятора;

щорічно надавати звіт про діяльність;

нести відповідальність за неповні або недостовірні звіти (штрафи).

Законопроєкт не покладає на постачальників обов’язку бути податковими агентами своїх клієнтів, як пропонувалося раніше.

Оподаткування

Для фізичних осіб:

• 18% з прибутку за рік + 5% військового збору;
• пільгове оподаткування у перший рік: 5% без підтвердження витрат на придбання активів.
• Не оподатковуються:
  

  доходи від обміну одних криптоактивів на інші;

  
  

  продаж криптовалюти на суму меншу за мінімальну зарплату;

  
  

  емісія чи безкоштовне отримання активів від емітента.

Для юридичних осіб:

• податок на прибуток за загальними правилами — 18%.

Що далі?

Законопроєкт будуть доопрацьовувати до другого читання. За словами нардепа Ярослава Железняка, текст може суттєво змінитися — до 50–70% у процесі внесення поправок.

Можливі зміни стосуються:

• оподаткування;
• процедур KYC/AML;
• визначення регулятора та його повноважень;
• обмеження занадто широких прав регулятора зі збору інформації;
• дозволу на емісію токенів усім фінансовим установам з ліцензіями;
• збереження гнучкості для резидентів Diia.City.

Базові визначення та загальні принципи захисту прав інвесторів, як правило, залишаються незмінними.

Фінальна роль НБУ як основного регулятора поки не визначена — інший орган може відповідати за інші аспекти крипторинку.

⚡️ Терміни другого читання

Формально між першим і другим читанням встановлений мінімальний термін у 14 днів, але на практиці процес може тривати 1,5–6 місяців і більше. Доопрацювання документа може зайняти 2–3 місяці, а учасники ринку очікують, що зміни зроблять закон не просто формальністю, а стимулом для зростання інновацій в Україні.