Кілька днів тому в Києві відбувся експертний діалог Regulating the Use of Virtual Assets in Political Financing, організований International IDEA. На перший погляд — вузькопрофільний захід для юристів і регуляторів. Насправді — розмова про тему, яка все частіше з’являється на перетині крипторинку та політики: як цифрові активи можуть впливати на вибори і хто це контролюватиме.
У дискусії взяла участь радниця Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з правових питань Віта Форсюк, представивши позицію регулятора щодо майбутнього регулювання криптосфери в Україні. І якщо коротко — курс обрано на максимальну прозорість. Навіть якщо комусь це не сподобається.
Джерело тут
Сама повістка заходу була досить чутливою. Організатори прямо вказали на ключовий ризик: віртуальні активи, завдяки своїй псевдоанонімності та транскордонній природі, можуть використовуватися для прихованого фінансування політичних процесів і впливу на громадську думку. Простіше кажучи, гроші можуть приходити «нізвідки» — і зникати туди ж, залишаючи мінімум слідів. В епоху цифрових кампаній це вже не теорія, а цілком практичний виклик.
Особливу увагу приділили міжнародному досвіду — зокрема кейсам Молдови та Румунії, де вже робилися спроби вибудувати механізми контролю за криптофінансуванням у політиці. Україна, судячи з усього, не збирається винаходити велосипед, а хоче одразу інтегруватися у глобальні стандарти.
Під час обговорення були озвучені ключові елементи майбутньої регуляторної моделі. Перший — впровадження так званого Travel Rule, розробленого FATF. Це правило зобов’язує передавати дані про відправника та отримувача транзакцій між постачальниками криптосервісів і регуляторами. По суті, це спроба «прикрутити паспорт» до криптопереказів. Не всім це подобається, але з точки зору контролю — інструмент ефективний.
Другий важливий елемент — впровадження стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, а саме системи Crypto-Asset Reporting Framework (CARF). Йдеться про податкову прозорість: держави отримують більше інструментів для відстеження криптоактивів і доходів громадян. З 1 січня 2026 року ці правила вже діють у десятках країн, і Україна явно не хоче залишатися осторонь цього процесу. Про це йдеться у матеріалі Cointelegraph.
Третій напрям — обмеження доступу на ринок для контрагентів, пов’язаних із російським капіталом. Це вже не лише про фінанси, а й про безпеку. В умовах триваючої геополітичної напруженості питання контролю джерел капіталу стає критично важливим, особливо коли йдеться про можливий вплив на політичні процеси.
У сукупності такі заходи мають підвищити прозорість крипторинку і знизити ризики зовнішнього втручання у вибори та громадську думку. У НКЦПФР також зазначили, що планують підготувати окремі рекомендації з цього питання перед наступними виборчими циклами. Тобто йдеться не просто про теорію, а про цілком практичні кроки найближчим часом.
При цьому важливо розуміти: регулювання криптосфери в Україні все ще перебуває на стадії формування. Рамковий законопроєкт, який має внести зміни до чинного законодавства та Податкового кодексу, поки готується до другого читання. Документ обговорюється давно, і ринок уже звик до стану «майже ухвалили».
Цікаво, що ще в листопаді 2025 року голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявляв про плани завершити легалізацію крипторинку протягом двох місяців. Як це часто буває, реальність виявилася трохи складнішою за строки на папері.
У підсумку складається доволі характерна картина: ринок зростає і розвивається швидше, ніж встигає законодавство, а держава намагається наздогнати, не втративши контроль. І якщо раніше крипта асоціювалася переважно з інвестиціями та технологіями, то тепер вона все частіше стає фактором політики. А отже, регулюватимуть її вже не лише економісти, а й ті, хто відповідає за стабільність держави. І тут, як то кажуть, жарти закінчуються — починаються правила.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.