Південна Корея, яка довгий час вважалася одним із найбільш дисциплінованих і технологічно підкованих крипторинків Азії, зіткнулася з вкрай неприємним і показовим інцидентом. Хакери викрали в окружної прокуратури Кванджу конфісковані біткоїни на суму близько 70 млрд вон, що еквівалентно приблизно $47,7-48 млн (про це пишуть місцеві ЗМІ). Зникнення було виявлено під час планової внутрішньої перевірки конфіскованих активів, що лише посилило резонанс навколо події.
Йдеться саме про біткоїни, які раніше були вилучені у фігурантів кримінальних справ і перебували під контролем держави. До недавнього часу подібні активи в Південній Кореї існували в сірій зоні: їх можна було арештувати, але юридична практика повноцінної конфіскації та зберігання лише формувалася. Саме тому інцидент виявився особливо чутливим – це перший масштабний випадок втрати криптоактивів, які вже перебували під управлінням прокуратури.
Gwangju High Prosecutors’ Office. /Yonhap
Під час внутрішнього аудиту з’ясувалося, що причиною витоку стала банальна, але від цього не менш небезпечна помилка людського фактора. Один зі співробітників прокуратури став жертвою фішингової атаки та ввів облікові дані на підробленому вебсайті. У результаті зловмисники отримали доступ до пароля, який, за попередніми даними, використовувався для управління конфіскованими криптовалютними активами. Це означає, що атака не була технічно складною – жодного зламу блокчейну, нульових вразливостей або інсайдерського саботажу. Класична соціальна інженерія спрацювала там, де її найменше очікували – у державному органі.
Представники прокуратури в коментарі Yonhap News підтвердили сам факт зникнення, але утрималися від деталей. За їхніми словами, відомство наразі розслідує обставини втрати та намагається встановити місцезнаходження конфіскованих біткоїнів. Конкретні дані про те, куди були виведені кошти, через які гаманці та біржі вони пройшли, поки що не розкриваються. Не виключено, що інформацію навмисно утримують, аби не заважати слідчим діям і можливій міжнародній співпраці.
Контекст робить ситуацію ще більш іронічною. На початку січня Верховний суд Південної Кореї вперше офіційно визнав законним вилучення біткоїнів з біржових гаманців у межах кримінальних справ. До цього йшлося радше про тимчасовий арешт активів або їх блокування, але не про повноцінну конфіскацію на користь держави. Таким чином, держава щойно отримала чіткий юридичний інструмент для роботи з криптовалютами – і майже одразу зіткнулася з провалом на рівні практичної реалізації та кібербезпеки.
На цьому тлі майже синхронно з’явилася ще одна гучна історія, що підкреслює масштаб і системність криптозлочинів у країні. 19 січня південнокорейська влада ліквідувала велику нелегальну мережу грошових переказів, через яку за кілька років були переміщені цифрові активи на суму близько 150 млрд вон, або приблизно $110 млн. Справу було передано прокуратурі митною службою, а фігурантами стали троє підозрюваних, включно з 30-річним громадянином Китаю. Їм інкримінують порушення Закону про валютні операції. Слідство встановило, що мережа діяла щонайменше чотири роки і за цей час відмила понад $100 млн.
This undated Yonhap file photo shows the headquarters of the Korea Customs Service. (Yonhap)
Основний механізм був побудований навколо популярних платіжних сервісів WeChat Pay та Alipay. Отримані кошти спочатку конвертувалися в криптовалюту на закордонних біржах, потім переводилися на гаманці, зареєстровані в Південній Кореї, після чого обготівковувалися або використовувалися всередині країни. Криптовалюта в цій схемі виступала універсальною проміжною ланкою, що дозволяла обходити валютний контроль і розривати ланцюг походження коштів.
Особливої уваги заслуговує рівень маскування. Щоб не привертати уваги банків і регуляторів, перекази оформлювалися під цілком легальні цілі: оплата пластичних операцій, медичних послуг або навчання студентів за кордоном. Формально такі платежі не викликали підозр, а обсяги операцій розподілялися так, щоб не перевищувати пороги автоматичного контролю.
Обидві історії разом формують тривожну картину. З одного боку, держава посилює регулювання, розширює повноваження щодо конфіскації криптоактивів і демонструє готовність жорстко боротися з фінансовими злочинами. З іншого – самі державні органи виявляються вразливими перед базовими кіберзагрозами, а злочинні мережі продовжують ефективно використовувати криптовалюту як інструмент транскордонного руху капіталу.
Інцидент із викраденими біткоїнами з прокуратури Кванджу, ймовірно, стане поворотною точкою. Він майже напевно призведе до перегляду протоколів зберігання конфіскованих цифрових активів, упровадження багатофакторної автентифікації, холодних гаманців і розподілу доступу між кількома посадовими особами. В іншому разі довіра до здатності держави безпечно управляти криптоактивами буде підірвана не гірше, ніж у випадку з приватними біржами та кастодіальними сервісами.
Парадоксально, але саме цей скандал може прискорити професіоналізацію державного підходу до крипти. Криптовалюта вкотре нагадала, що вона не про гасла і декларації, а про дисципліну, процеси й відповідальність. І тут різниці між приватною компанією та прокуратурою немає жодної.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.