Кінець заборони на інвестиції в криптовалюту в Південній Кореї

У Південній Кореї готуються до одного з найзначніших поворотів у крипторегулюванні за останнє десятиліття. Фінансові органи країни мають намір зняти заборону на корпоративні інвестиції в криптовалюти, яка діяла з 2017 року – фактично майже дев’ять років. Цей крок відкриває ринок для масштабного припливу інституційного капіталу і може радикально змінити структуру всієї корейської криптоіндустрії.

Згідно з інформацією південнокорейських фінансових ЗМІ, Фінансова комісія (FSC) вже підготувала проєкт «гайдлайнів з торгівлі цифровими активами для публічних компаній» і передала його на розгляд спільної робочої групи держави та бізнесу. Очікується, що фінальна версія правил буде опублікована в січні-лютому, а повний дозвіл корпоративних інвестицій набуде чинності не пізніше кінця поточного року, паралельно з просуванням базового закону про цифрові активи.

Ключова зміна полягає в тому, що публічні компанії та професійні інвестори отримають право інвестувати в криптовалюти до 5% власного капіталу. Йдеться про біткоїн, Ethereum та інші токени, що входять до топ-20 за ринковою капіталізацією на основі піврічних звітів п’яти найбільших ліцензованих криптобірж країни. За оцінками регулятора, це відкриє шлях на ринок приблизно для 3 500 юридичних осіб, чиї кошти раніше були повністю відрізані від криптосектору.

При цьому влада одразу окреслила обережний підхід. Річний ліміт вкладень буде жорстко обмежений 5% капіталу, щоб знизити ризики для корпоративних балансів і фінансової стабільності. Крім того, регулятор планує запровадити додаткові вимоги до механіки торгів: стандарти дробових угод, обмеження на агресивні ордери за межами допустимого цінового діапазону та інші заходи, спрямовані на зниження волатильності та запобігання різким ціновим перекосам.

Окреме й поки що невирішене питання – стейблкоїни. Можливість інвестицій у доларові токени на кшталт USDT та інших стейблкоїнів усе ще перебуває на стадії обговорення. Влада побоюється, що масовий приплив ліквідності в такі інструменти може посилити системні ризики та створити додаткові канали відтоку капіталу за межі національної фінансової системи. Остаточне рішення з цього питання поки що не ухвалене.

Важливо зазначити, що цей крок не є спонтанним. Ще в лютому минулого року Фінансова комісія анонсувала двоетапний план допуску юридичних осіб на крипторинок, заявивши, що інвестиції та операції з фінансовою і казначейською метою будуть дозволені у другій половині 2025 року. Поточні дії означають перехід від декларацій до практичної реалізації.

Регулятор відкрито заявляє, що очікує від зняття заборони не просто зростання обсягів торгів, а якісної зміни ринку. Влада розраховує, що корпоративні кошти допоможуть змістити акцент із короткострокових спекуляцій у бік довгострокових інвестицій, підвищити ліквідність, стійкість і прозорість ринку, а також наблизити його до стандартів розвинених фінансових юрисдикцій.

Водночас реакція індустрії неоднозначна. Більшість учасників ринку вітають сам факт допуску юридичних осіб, називаючи його давно назрілим і необхідним кроком. Проте обмеження у 5% капіталу викликає критику. Представники галузі вказують, що у США та Японії для корпорацій фактично відсутні жорсткі ліміти на інвестиції в цифрові активи, а в ЄС та Сінгапурі діють значно гнучкіші режими. На думку деяких експертів, наявність інвестиційної стелі може послабити потенційний приплив капіталу та загальмувати появу спеціалізованих криптоінвестиційних компаній усередині країни.

Попри це, навіть з урахуванням обмежень ідеться про переломний момент. Південна Корея тривалий час залишалася одним із найбільших роздрібних крипторинків у світі, але водночас майже повністю виключала корпоративний сегмент. Тепер ситуація змінюється. Скасування дев’ятирічної заборони означає, що криптовалюти офіційно визнаються допустимим елементом корпоративних фінансових стратегій, а не тимчасовим спекулятивним явищем.

Фактично Корея робить крок до інституціоналізації крипторинку за зразком розвинених економік. І хоча регулятор діє обережно, сам вектор очевидний: цифрові активи поступово переходять із сірої зони в повноцінну частину фінансової системи країни.