Бутан – продажі біткоїнів продовжуються?

Королівство Бутан знову привернуло увагу криптовалютної спільноти після того, як аналітична платформа Arkham Intelligence зафіксувала переміщення значного обсягу біткоїнів з державного гаманця. За даними аналітиків, 9 березня уряд країни перевів 175 BTC – приблизно на $11,85 млн – на нову криптовалютну адресу, створену лише місяць тому.

Ця адреса вже фігурувала в попередніх транзакціях уряду. Раніше на неї надходило 184 BTC, також відправлених з державного гаманця. Таким чином, нова адреса фактично стала проміжною точкою в ланцюжку переміщення коштів. Станом на 10 березня всі 175 BTC продовжували перебувати на цій адресі і не були переміщені далі, що дозволяє припустити підготовчий характер операції.

Водночас попередня партія у 184 BTC не залишалася на цьому гаманці довго. Пізніше кошти були відправлені на третю адресу, яка активна з 2024 року. Ця адреса, за даними Arkham, вже використовувалася у численних операціях: за час її існування через неї пройшло близько 1 910 BTC. Однак на момент останнього аналізу на ній залишалося лише 126 BTC. Така динаміка транзакцій вказує на те, що цей гаманець може виступати в ролі операційної або розподільчої адреси для подальших переказів – наприклад, на біржі або контрагентам.

Продажі як елемент стратегії

Аналітики Arkham зазначають, що подібні транзакції для Бутану не є чимось новим. У лютому 2026 року вони вже фіксували аналогічне переміщення криптовалюти, яке згодом призвело до продажу біткоїна приблизно на $7 млн через сінгапурську трейдингову компанію QCP Capital.

На основі аналізу блокчейн-даних експерти дійшли висновку, що Бутан дотримується досить послідовної стратегії. Країна регулярно продає невеликі партії біткоїнів, зазвичай у діапазоні від $5 млн до $10 млн за транзакцію. Такий підхід дозволяє не чинити суттєвого тиску на ринок і поступово конвертувати криптовалютні активи у традиційні фінансові ресурси.

Найбільш помітна активність уряду Бутану на крипторинку спостерігалася в середині та наприкінці вересня 2025 року. У той період аналітики фіксували серію операцій, які вказували на систематичні продажі цифрових активів. Тоді ринок перебував на відносно високих рівнях, що дозволяло країні отримувати прибуток із накопичених резервів.

Біткоїн-резерви Бутану

Попри періодичні продажі, Бутан і далі залишається одним з найбільших державних власників біткоїна. За поточними оцінками Arkham, країна контролює близько 5 400 BTC. Цей обсяг виводить Бутан на сьоме місце серед держав за кількістю біткоїнів у резервах. Лідером залишаються США, які, за даними аналітиків, мають 328 372 BTC на суму майже $22 млрд.

Криптовалютний портфель Бутану при цьому не обмежується лише біткоїном. Державні структури також володіють іншими цифровими активами, включно з Ethereum і навіть експериментальними токенами на кшталт KiboShib – мемкоїна, створеного за допомогою технологій штучного інтелекту.

Управління криптовалютними активами здійснює державний інвестиційний холдинг Druk Holding and Investments. Цей суверенний фонд відповідає за стратегічне управління національними інвестиціями і відіграє ключову роль у розвитку цифрової економіки королівства.

Як Бутан накопичив свої біткоїни

Більша частина криптовалютних резервів країни була отримана не через покупки на ринку, а завдяки власному майнінгу. Державна програма видобутку криптовалют була запущена в Бутані ще у 2019 році. Ключовою перевагою країни є її енергетична інфраструктура. Бутан активно використовує гідроенергетику: численні гідроелектростанції виробляють значні обсяги електроенергії. У літні місяці, коли рівень води в річках особливо високий, генерується надлишкова потужність.

Замість того щоб просто експортувати цю енергію за зниженими тарифами, уряд вирішив спрямовувати її на майнінг криптовалют. Такий підхід дозволив перетворити надлишкові енергетичні ресурси на цифрові активи.

Про стратегію держави розповідав прем’єр-міністр країни Церінг Тобгай в інтерв’ю телеканалу Al Jazeera у квітні 2025 року. За його словами, використання гідроенергії для видобутку біткоїна виявилося економічно виправданим рішенням, особливо з урахуванням сезонних надлишків електроенергії.

У результаті за кілька років Бутан зміг накопичити близько 13 000 BTC. Це один з наймасштабніших прикладів державної участі у криптомайнінгу.

Використання доходів від криптовалют

За словами прем’єр-міністра Тобгая, доходи від криптовалют уже використовуються для фінансування різних державних програм. Зокрема, частина коштів спрямовується на розвиток системи охорони здоров’я, екологічні ініціативи та виплату заробітної плати державним службовцям.

Таким чином, криптовалюта фактично стала додатковим джерелом доходу для державного бюджету. Для невеликої економіки Бутану це особливо важливо, оскільки країна традиційно робить ставку на сталий розвиток і екологічно орієнтовану економічну модель.

Вплив халвінгу 2024 року

Однак ситуація на ринку майнінгу змінилася після події Bitcoin Halving 2024. У результаті халвінгу винагорода майнерів за видобутий блок знизилася до 3,125 BTC. Це призвело до падіння рентабельності майнінгу у всьому світі. Бутан не став винятком. Хоча країна має дешеву гідроенергію, зниження доходів від видобутку змусило переглянути економіку майнінгових операцій.

У багатьох регіонах світу майнінгові компанії почали переорієнтовувати свої обчислювальні потужності на інші напрями – насамперед на обслуговування інфраструктури штучного інтелекту та високопродуктивних обчислень (HPC). Такі завдання часто виявляються більш прибутковими, ніж видобуток криптовалют.

Суверенна стратегія управління криптоактивами

Цікаво, що стратегія Бутану відрізняється від поведінки більшості держав, які володіють криптовалютами. Якщо багато урядів воліють зберігати конфісковані або накопичені біткоїни без активних операцій, то Бутан діє значно гнучкіше.

Аналітики називають таку модель «суверенним усередненням під час виходу». Суть стратегії полягає у поступовому продажі активів невеликими партіями замість одноразової ліквідації резервів. Це дозволяє

• мінімізувати вплив на ринок,
• отримувати стабільний потік ліквідності
• та зберігати значну частину криптовалютних резервів у довгостроковій перспективі.

При цьому стратегія Бутану містить цікавий парадокс. З одного боку, країна регулярно продає частину біткоїнів для фінансування поточних потреб. З іншого – уряд планує зарезервувати близько 10 000 BTC для розвитку нового економічного проєкту.

Біткоїн і будівництво нового міста

Йдеться про розвиток міста Гелепу – одного з ключових інфраструктурних проєктів Бутану. Влада розглядає можливість використання значної частини криптовалютних резервів для фінансування його розвитку. Фактично виникає незвичайна модель: частина біткоїнів продається для підтримки бюджету, а інша частина резервується як довгостроковий інвестиційний ресурс для майбутніх проєктів.

Подібна комбінація поточної монетизації активів і стратегічного накопичення трапляється досить рідко серед державних власників криптовалют.

Що далі

Історичні дані показують, що обсяг резервів Бутану поступово скорочувався. Якщо раніше країна контролювала близько 13 000 BTC, то зараз цей показник знизився приблизно до 5 400 BTC.

Важливо зазначити, що значна частина продажів відбувалася в період, коли ціна біткоїна була значно вищою за собівартість майнінгу 2019–2021 років. Це означає, що держава, ймовірно, фіксувала прибуток, накопичений за роки видобутку.

• Однак подальша стратегія Бутану залежатиме від кількох факторів:
• динаміки ціни біткоїна,
• вартості майнінгу після халвінгу
• та масштабів фінансування інфраструктурних проєктів на кшталт розвитку Гелепу.

Якщо ціна біткоїна продовжить знижуватися, а інвестиційні потреби країни зростуть, уряду може знадобитися прискорити продаж частини резервів. У протилежному сценарії – у разі зростання ринку – Бутан може знову збільшити частку утримуваних активів.

У будь-якому разі досвід Бутану вже став одним з найцікавіших прикладів того, як невелика держава намагається інтегрувати криптовалюту у національну економічну стратегію. Поки одні країни лише обговорюють регулювання цифрових активів, гімалайське королівство фактично перетворило майнінг біткоїна на один з інструментів державної фінансової політики.