Біткоїн — фінансова піраміда?

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон знову висловився щодо криптовалют, заявивши, що вже давно підозрює біткоїн у схожості з фінансовою пірамідою. Його коментарі викликали нову хвилю обговорень навколо природи цифрових активів, їхньої цінності та стійкості в довгостроковій перспективі.

За словами Джонсона, сумніви щодо першої криптовалюти у нього з’явилися досить давно. Політик зазначив, що регулярно чує історії інвесторів, які втратили значні суми після вкладень у біткоїн, і саме такі випадки змушують його ставитися до крипторинку обережно. «Я давно підозрюю, що біткоїн — це гігантська схема Понці, і тепер чую історії, які змушують мене боятися, що я правий», — заявив він.

Джонсон навів приклад знайомого інвестора, який, за його словами, зазнав серйозних збитків після вкладень у криптовалюту. На думку політика, подібні історії здатні підірвати довіру до цифрових активів і посилити скептицизм серед тих, хто і без того ставиться до криптовалют обережно.

З точки зору Джонсона, одна з ключових проблем криптовалют полягає у відсутності централізованої структури управління. У традиційній фінансовій системі існує набір інститутів, які відповідають за стабільність і регулювання ринку: центральні банки, уряди, фінансові регулятори. Якщо виникають проблеми, інвестори хоча б теоретично знають, до кого можна звернутися.

У випадку ж із біткоїном ситуація принципово інша. «Якщо ніхто не несе відповідальності, то немає до кого звернутися зі скаргами, якщо система втратить свою цінність. Немає центрального банкіра, якого можна звільнити, немає уряду, який можна відсторонити від влади. Некого притягнути до відповідальності, якщо всю систему раптово зламають», — підкреслив він.

На думку Джонсона, ринок криптоактивів багато в чому тримається на вірі інвесторів у майбутнє зростання вартості цифрових активів. Така модель, як вважає політик, може бути нестійкою. «Що станеться, коли ця віра зникне?» — запитав колишній прем’єр-міністр.

Він також припустив, що через десять років деякі традиційні активи — такі як нерухомість, акції або сировинні ресурси — можуть виявитися більш надійною інвестицією, ніж криптовалюти. За словами Джонсона, інвестори повинні враховувати високу волатильність крипторинку та потенційні ризики, пов’язані з відсутністю чіткої системи регулювання.

Подібна критика криптовалют з боку політиків та представників традиційного фінансового сектора звучить не вперше. З моменту появи біткоїна у 2009 році навколо нього постійно ведуться суперечки. Одні вважають його революційною технологією та новою формою цифрових грошей, інші називають спекулятивним бульбашкою або навіть фінансовою пірамідою.

Однак представники криптоіндустрії категорично не погоджуються з такими оцінками. Зокрема, глава компанії Strategy Майкл Сейлор заявив, що біткоїн за своєю природою не може бути схемою Понці. За його словами, класична фінансова піраміда передбачає наявність центрального організатора, який обіцяє інвесторам гарантований прибуток і виплачує доходи раннім учасникам за рахунок коштів нових вкладників. Така модель неминуче руйнується, коли приплив нових грошей припиняється.

«Схема Понці потребує центрального оператора, який обіцяє прибуток і виплачує раннім інвесторам кошти нових. У біткоїна немає емітента, немає промоутера і немає гарантованої доходності — лише відкрита децентралізована грошова мережа, що працює завдяки коду та ринковому попиту», — пояснив Сейлор. Він підкреслив, що біткоїн передусім є технологічною системою, заснованою на блокчейні та криптографічних алгоритмах. Її робота забезпечується мережею незалежних учасників, а правила функціонування прописані в програмному коді і однакові для всіх.

Сторонники криптовалют також зазначають, що порівняння біткоїна з фінансовою пірамідою часто виникає через нерозуміння принципів роботи децентралізованих мереж. На відміну від класичних інвестиційних схем, у біткоїні відсутня організація або особа, яка контролює систему і розподіляє доходи. Вартість криптовалюти формується виключно на ринку — так само, як і ціна на золото, нафту чи акції компаній. Інвестори купують і продають активи, виходячи з очікувань, макроекономічних факторів, технологічних перспектив та загального стану ринку.

При цьому критики криптовалют продовжують звертати увагу на високу волатильність цифрових активів, а також на випадки шахрайства, що відбуваються навколо криптоіндустрії. Йдеться про зломи бірж, шахрайські проєкти та інвестиційні схеми, які використовують популярність криптовалют для залучення коштів.

Тим не менш, багато експертів підкреслюють, що подібні проблеми характерні не для самої технології блокчейн, а для інфраструктури навколо неї — бірж, сервісів зберігання активів та різних інвестиційних платформ. Незважаючи на триваючі дискусії, криптовалюти поступово стають частиною світової фінансової системи. Великі інституційні інвестори все активніше включають цифрові активи у свої портфелі, а фінансові регулятори у багатьох країнах працюють над створенням нормативної бази для крипторинку.

Тому питання про те, чи є біткоїн революційною фінансовою технологією або ж спекулятивним інструментом, залишається відкритим. Очевидно лише одне: понад десять років після свого появи криптовалюта продовжує викликати гострі суперечки серед політиків, економістів та інвесторів у всьому світі.