Авіаудари по Ірану та масовий відтік криптовалют із країни

Після авіаударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого криптовалютний ринок країни відреагував майже миттєво. За даними аналітичної компанії Elliptic, відтік коштів із найбільшої іранської біржі Nobitex у перші хвилини після початку ударів зріс більш ніж на 700%.

Згідно з оприлюдненим аналізом, лише за кілька хвилин користувачі вивели з платформи понад 500 000 доларів у криптовалюті, а протягом першої години обсяг відтоку наблизився до 3 млн доларів. Фахівці Elliptic розцінили це як можливий сигнал втечі капіталу. Аналіз транзакцій показав, що значна частина коштів була переведена на закордонні криптовалютні біржі, що дозволяє користувачам переміщувати активи за межі Ірану, оминаючи частину обмежень глобальної банківської системи.

Втім, уже невдовзі динаміка змінилася. Після 28 лютого обсяги виведення різко скоротилися. Компанія TRM Labs запропонувала альтернативне пояснення. За її даними, іранська влада оперативно запровадила масштабне інтернет-блокування, що призвело до падіння рівня підключення до мережі приблизно на 99% незабаром після початку конфлікту. За таких умов доступ до криптосервісів фактично було паралізовано.

TRM Labs не погодилася з тезою про масову втечу капіталу. Аналітики компанії зазначили, що криптовалютна екосистема Ірану не демонструє прискорення активності — навпаки, зафіксовано спад як за кількістю транзакцій, так і за їхнім обсягом. Таким чином, дві авторитетні блокчейн-аналітичні компанії дійшли протилежних висновків, аналізуючи одні й ті самі події.

Щоб оцінити масштаб ситуації, важливо враховувати роль Nobitex у фінансовій системі Ірану. Платформа контролює близько 87% усього обсягу криптовалютних транзакцій у країні. У 2025 році біржа обробила приблизно 7,2 млрд доларів угод і обслуговувала понад 11 млн користувачів. Фактично Nobitex є центральним вузлом криптоекономіки Ірану. Для багатьох громадян криптовалюта стала не спекулятивним інструментом, а способом збереження заощаджень та каналом переказу коштів за кордон в умовах санкційного тиску та нестабільності банківського сектору.

Фінансова система країни справді переживає серйозні труднощі. У жовтні минулого року один із найбільших приватних банків — Ayandeh Bank — збанкрутував після накопичення збитків на 5,1 млрд доларів і боргів майже на 3 млрд. Криза зачепила понад 42 млн клієнтів. Центральний банк Ірану раніше попереджав, що ще вісім місцевих банків можуть опинитися під загрозою ліквідації без структурних реформ. На цьому тлі криптовалюти сприймаються населенням як альтернативний канал захисту капіталу.

Водночас сама Nobitex уже стикалася із серйозними викликами. У червні минулого року біржа зазнала великого зламу, унаслідок якого було викрадено близько 81 млн доларів. Цей епізод посилив занепокоєння щодо кібербезпеки, але не призвів до системної відмови користувачів від платформи. Її домінуюча частка ринку збереглася.

Геополітичний контекст додає подіям додаткового виміру. Авіаудари США та Ізраїлю були спрямовані на підрив ядерної та ракетної програм Ірану, а також на послаблення чинного режиму. У відповідь Іран завдав ударів по сусідніх державах, що посилило регіональну нестабільність.

Показово, що перший сплеск відтоку було зафіксовано буквально в перші хвилини після початку ударів. Це свідчить про те, що частина користувачів відреагувала миттєво, ще до введення інтернет-обмежень. Така поведінка відповідає історичним моделям кризових ситуацій: наймобільніші учасники ринку діють першими.

Історія з інтернет-блокуваннями також не нова для Ірану. У січні 2026 року, під час протестів на тлі різкого знецінення ріала, влада вже вдавалася до відключення мережі, що тоді різко скоротило криптовалютну активність. За даними TRM Labs, за перші сім місяців 2025 року обсяг криптовалютних транзакцій у країні становив близько 3,7 млрд доларів, і кожне блокування миттєво переривало цю динаміку. Сценарій 28 лютого багато в чому повторює цю модель: короткочасний сплеск активності, а потім різке падіння через технічне обмеження доступу.

Важливо й те, що за оцінками різних аналітиків іранські інвестори можуть зберігати у криптовалютах від 30 до 50 млрд доларів. На цьому тлі 3 млн доларів відтоку за першу годину виглядають відносно скромною величиною — часткою відсотка від передбачуваного загального обсягу цифрових активів. Постає логічне питання: яка частина коштів уже зберігається поза іранською юрисдикцією, на закордонних платформах або в холодних гаманцях, що не потребують термінового виведення через національну біржу?

У підсумку події 28 лютого можна трактувати по-різному. З одного боку — миттєва реакція частини користувачів і потенційний сигнал про спробу виведення капіталу. З іншого — подальший спад активності, пояснюваний майже повним блокуванням інтернету. Подальша динаміка залежатиме від тривалості обмежень, інтенсивності конфлікту та стійкості фінансової інфраструктури країни. Криптовалюта в цій ситуації залишається не просто активом, а інструментом виживання в умовах геополітичної турбулентності.