Майкл Беррі – один із найвідоміших інвесторів XXI століття, людина, яка заздалегідь побачила іпотечну бульбашку у США й заробила мільярди на кризі 2008 року. Його історія стала основою фільму «Гра на пониження» (The Big Short), а сам Беррі давно сприймається ринком як символ холодного розрахунку та раннього попередження.
Саме тому його нові коментарі про біткоїн і поведінку інституційних гравців викликають особливу увагу.
На думку Беррі, нинішня динаміка BTC стає не просто локальною криптоісторією, а джерелом ланцюгової реакції, яка вже зачіпає весь глобальний фінансовий ринок.
Біткоїн як тригер системних розпродажів
Головна думка Беррі проста: падіння біткоїна більше не обмежується криптосектором. Коли BTC різко знижується, інституційні гравці – фонди, трейдингові компанії, великі власники – стикаються з маржинальними вимогами, збитками й необхідністю швидко закривати позиції.
І тут виникає ключовий момент: щоб компенсувати криптовтрати, вони продають те, що можна продати негайно й з мінімальними витратами. А це часто не альткоїни, не венчурні токени й не «майбутні технології», а найбільш ліквідні традиційні активи: золото, срібло, казначейські папери, великі акції. Тобто ті інструменти, які раніше вважалися притулком.
Виходить парадокс: біткоїн падає – і разом із ним падають навіть захисні активи, бо ринок змушений шукати ліквідність.
Золото більше не «острів безпеки»
Раніше золото існувало в окремому всесвіті. Крипта жила своїм життям, фондовий ринок – своїм, метали – своїм. Сьогодні це більше не працює.
Беррі підкреслює: зростання кореляцій між ринками означає, що золото й срібло більше не ізольовані від криптоциклів. Якщо інституційні гравці використовують золото як резерв ліквідності, то в момент паніки воно перетворюється не на захист, а на джерело покриття збитків.
Інакше кажучи: золото продають не тому, що воно стало поганим активом, а тому, що воно залишається останнім «живим» активом, який можна швидко монетизувати.
Криптоказначейства: стратегічний актив перетворюється на пастку
Окремий ризик Беррі пов’язує з новою модою останніх років – корпоративними крипторезервами. Все більше компаній і фондів тримають BTC на балансі як «стратегічний актив майбутнього».
Але на практиці різке падіння біткоїна може:
- знищити балансову вартість резервів
- погіршити показники капіталу
- викликати тиск з боку кредиторів
- призвести до вимушеного продажу активів у найгірший момент
Те, що під час зростання виглядає як «розумна стратегія», під час падіння перетворюється на мультиплікатор збитків. Особливо небезпечно це для тих, хто купував BTC на піку, використовував позикове фінансування й будував модель на нескінченному зростанні. У таких випадках біткоїн стає не захистом, а джерелом фінансового зараження.
Старі моделі диверсифікації перестають працювати
Головний висновок Беррі звучить тривожно: світ входить в епоху, де диверсифікація перестає бути гарантією. Раніше падіння одного класу активів компенсувалося зростанням іншого.
Тепер же дедалі більше ринків рухаються синхронно, бо головний фактор – не економіка, а примусова ліквідність: падає BTC → margin call → продають золото → падають метали → продають акції → падає фондовий ринок.
Це вже не окремі ринки, а єдина система взаємопов’язаних розпродажів.
Підсумок: біткоїн став частиною глобального ризику
Беррі фактично говорить про те, що крипта перестала бути «альтернативою системі». Вона стала вбудованою частиною фінансової системи – з усіма наслідками:
- кредитним плечем
- інституційними позиціями
- деривативами
- ланцюговими ліквідаціями
- системними розпродажами
Саме тому будь-який великий рух BTC тепер може запускати ефект доміно далеко за межами крипторинку. Ринки стають дедалі більш пов’язаними. А коли один актив запускає примусові продажі всього іншого, стара ідея «притулку» починає звучати майже як ностальгія за часами, коли золото справді було просто золотом.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.