Білорусь робить ставку на криптобанки?

Президент Білорусі Олександр Лукашенко сьогодні (16 січня 2026 року) підписав указ №19 «Про криптобанки та окремі питання контролю у сфері цифрових знаків (токенів)». Про це повідомило державне агентство БЕЛТА з посиланням на пресслужбу глави держави. Документ закладає правову основу для появи в країні криптобанків і суттєво оновлює правила обігу цифрових активів.

Указ позиціонується як крок до зміцнення іміджу Білорусі як одного з флагманів у сфері фінансових IT-технологій. Фактично йдеться про спробу інституціоналізувати криптоіндустрію та вбудувати її в наявну банківську систему, не відмовляючись при цьому від жорсткого державного контролю.

Що таке криптобанк по-білоруськи

Згідно з документом, криптобанком визнається акціонерне товариство, якому дозволено поєднувати операції з цифровими знаками (токенами) з класичними банківськими, платіжними та іншими фінансовими послугами. Це означає, що криптобанк може одночасно працювати з цифровими активами та виконувати функції, наближені до традиційних фінансових інститутів.

Однак допуск на ринок буде жорстко обмежений. Щоб отримати статус криптобанку, організація повинна:

• бути резидентом Парку високих технологій (ПВТ);
• бути включеною до спеціального реєстру криптобанків Національного банку Білорусі.

Таким чином, криптобанки від самого початку вбудовуються в уже наявну екосистему ПВТ, яка раніше стала ключовим майданчиком для легалізації та розвитку IT- і криптопроєктів у країні.

Подвійне регулювання як основа моделі

Однією з ключових особливостей нового підходу є так зване подвійне регулювання. Криптобанки зобов’язані одночасно:

• дотримуватися вимог законодавства, що застосовуються до небанківських кредитно-фінансових організацій;
  
  
  
• виконувати рішення та регламенти Наглядової ради Парку високих технологій;
• перебувати під наглядом Національного банку.

Фактично це означає, що криптобанк контролюватиметься одразу кількома інститутами. З одного боку, це знижує регуляторні ризики для держави та підвищує прозорість операцій. З іншого – накладає серйозні обмеження на гнучкість бізнесу та швидкість упровадження інновацій.

Що це змінює для ринку цифрових активів

За задумом влади, така модель дозволить криптобанкам пропонувати клієнтам гібридні фінансові продукти. Вони мають поєднувати надійність і формальну захищеність класичних банківських операцій із технологічністю, швидкістю та зручністю роботи з токенами і цифровими активами.

На практиці це може включати:

• зберігання цифрових активів із банківським рівнем захисту;
• проведення платежів і розрахунків із використанням токенів;
• інтеграцію криптооперацій у звичні фінансові сервіси;
• розвиток нових інвестиційних і розрахункових інструментів на базі цифрових знаків.

У теорії Білорусь намагається створити формат «криптобанку без анархії», де інновації існують, але суворо за правилами та під наглядом.

Політичний і економічний контекст

Прийняття указу №19 вписується в довгострокову стратегію Білорусі з розвитку ПВТ як вітрини цифрової економіки. Раніше країна вже однією з перших у регіоні легалізувала операції з криптовалютами та токенами в межах спеціального правового режиму. Новий документ іде далі, переводячи криптосферу з експериментального статусу в більш інституційний формат.

З політичної точки зору це сигнал про бажання зберегти контроль над фінансовими потоками, не зачиняючи при цьому двері для технологічних рішень. Держава явно не готова віддавати крипторинок на саморегуляцію, але й повністю ігнорувати його більше не може.

Що далі

Поява криптобанків у Білорусі залежатиме не стільки від тексту указу, скільки від практики його застосування. Ключовими питаннями залишаються:

• наскільки жорстким виявиться нагляд Національного банку;
• які саме операції будуть дозволені криптобанкам;
• наскільки привабливим виявиться цей режим для бізнесу та інвесторів;
• чи зможе подвійне регулювання справді стимулювати інновації, а не задушити їх на старті.

Тим не менш сам факт підписання указу робить Білорусь однією з небагатьох країн, де криптобанки не просто обговорюються, а отримують чітке юридичне визначення. І хоча модель виглядає обережною та максимально контрольованою, вона створює прецедент, за розвитком якого уважно стежитимуть і за межами країни.