Бренд Hermès, який десятиліттями вибудовував образ стриманої розкоші та недосяжного статусу, на практиці виявився значно приземленішим і, на думку багатьох клієнтів, відверто нав’язливим. Навколо культової сумки Birkin сформовано цілу систему негласного контролю за покупцями, яка дедалі менше нагадує ексклюзивний сервіс і дедалі більше — соціальний кастинг з елементами стеження.
За даними Glitz Paris, співробітники бутиків Hermès перевіряють потенційних і чинних клієнтів далеко за межами магазину. Менеджери вивчають профілі в соціальних мережах, аналізують стиль життя, фотографії, коло спілкування, а іноді навіть переглядають будинки клієнтів через Google Maps. Усе це робиться для оцінки того, наскільки людина «відповідає духу бренду» і чи гідна вона можливості купити сумку Birkin, ціна якої починається від $8 000 і легко піднімається значно вище.
Формально Hermès пропонує більш демократичний шлях — лотерею на право купівлі сумки. Однак на практиці навіть виграш у такій системі не дає жодних гарантій. Остаточне слово завжди залишається за менеджером бутика, який може відмовити без пояснення причин. Фактично клієнт може роками купувати «правильні» товари, підтримувати стосунки з конкретним магазином, демонструвати лояльність бренду, але так і не отримати доступ до бажаної сумки.

Така модель продажів дедалі частіше викликає роздратування навіть у заможних покупців. Клієнти скаржаться на відчуття приниження, непрозорість правил і необхідність буквально доводити своє право витратити власні гроші. Замість класичної формули «клієнт завжди правий» Hermès пропонує іншу філософію — бренд сам вирішує, хто гідний бути його клієнтом, а хто ні.
Парадокс полягає в тому, що фінансово Hermès почувається більш ніж упевнено. Компанія демонструє сильні звіти, стабільне зростання та високий попит. Однак за зовнішнім благополуччям наростає невдоволення аудиторії. Покупці дедалі частіше говорять про те, що надмірний контроль і закритість відштовхують навіть найвідданіших клієнтів, перетворюючи процес купівлі на психологічний квест.
У результаті Birkin із символу витонченої розкоші поступово стає маркером належності до закритого клубу, де важливі не лише гроші, а й схвалення внутрішнього кола. І якщо раніше дефіцит сприймався як частина магії бренду, то сьогодні він дедалі частіше виглядає як штучно підтримуваний бар’єр, за яким ховається не ексклюзивність, а жорстка ієрархія.
Історія Hermès — наочний приклад того, як контроль і прагнення зберегти «чистоту бренду» можуть обернутися відчуженням клієнтів. Розкіш, побудована на довірі та повазі, викликає захоплення. Розкіш, що вимагає перевірки профілів і будинків у Google Maps, дедалі частіше викликає запитання.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.


