Артур Хейс знову робить ставку на зростання Біткоїна — і робить це у своєму фірмовому стилі: без ілюзій, без моралізаторства та з холодним розрахунком.
У новому есе «Suavemente» Хейс розглядає американську політику не як боротьбу ідеологій, а як банальну арифметику переобрання. Його ключова теза проста й тому неприємна: політику в США рухають не цінності, а ціна бензину на заправці. Все інше — другорядне.
Бензин важливіший за демократію
Хейс прямо говорить: пересічному американському виборцю байдуже до геополітичних конструкцій і зовнішньополітичних гасел. Його хвилюють дві речі — скільки коштує життя і як швидко знецінюються гроші. А найнаочніший і найемоційніший індикатор інфляції в США — це ціна бензину. Не CPI, не PCE і не звіти ФРС, а цифра на табло АЗС.
Звідси й логіка: якщо бензин дешевий, інфляція сприймається як «під контролем». Якщо інфляція під контролем — влада зберігає політичний капітал. А отже, будь-які дії, що допомагають утримувати ціни на пальне, автоматично стають пріоритетними.
Чому в цій історії з’являється Венесуела
За Хейсом, інтерес США до Венесуели пояснюється не демократією, не правами людини і навіть не геополітикою у чистому вигляді. Це історія про нафту. Про можливість збільшити пропозицію, збити ціни й тим самим створити простір для м’якої грошової політики.
Дешева нафта = дешевий бензин = політичний комфорт. А політичний комфорт дозволяє владі закривати очі на зростання дефіциту, розширення грошової маси та фіскальні стимули. Рівно до того моменту, поки виборець не відчуває інфляційного удару безпосередньо.
Трамп, ринки та друкарський верстат
Хейс підкреслює: Дональд Трамп мислить ринками, а не макромоделями. Його індикатори — фондові індекси, дохідності облігацій і ціна нафти. Поки акції тримаються, дохідності не виходять з-під контролю, а нафта не злітає — стимулювання можна продовжувати.
Саме тут з’являється ключовий висновок для інвесторів: у такій конфігурації система воліє не лікувати першопричини, а заливати проблему ліквідністю. Друк грошей стає не тимчасовим заходом, а політичним інструментом.
Де тут Біткоїн
У логіці Хейса Біткоїн — не просто ризиковий актив, а прямий бенефіціар надлишкової доларової ліквідності. Коли грошова маса зростає, номінальний ВВП роздувається, а реальні проблеми маскуються дешевими грошима, капітал починає шукати захист.
Частина йде в акції, частина — в нерухомість, частина — в золото. Але саме Біткоїн, на думку Хейса, найкраще відображає цей процес, бо він одночасно обмежений за пропозицією і вбудований у глобальну фінансову систему.
Базовий сценарій Хейса
Хейс не малює апокаліпсис і не чекає різкого посилення політики. Його сценарій значно приземленіший і тому небезпечніший для скептиків:
- нафта залишається під контролем
- бензин не стає політичною проблемою
- США продовжують розширювати грошову масу
- доларова ліквідність зростає
- ризикові активи отримують підтримку
- Біткоїн і крипторинок загалом отримують паливо для зростання
За його оцінкою, таке середовище може зберігатися щонайменше до 2026 року. Не тому, що система стійка, а тому, що політично вигідно відкладати жорсткі рішення.
Головний висновок
Есе «Suavemente» — це не про романтику крипти і не про віру в технологію. Це цинічний, але логічний розбір того, як працюють влада, гроші та ринок. Якщо ціна бензину під контролем, друкарський верстат продовжить працювати. А якщо верстат працює — Біткоїн, за Хейсом, почувається краще за більшість активів.
Не тому, що він ідеальний. А тому, що система сама штовхає капітал у дефіцитні активи. Саме тому Хейс знову ставить на зростання BTC. Не з оптимізму. А з холодного розрахунку.
ВІДМОВА ВІД ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: Усі матеріали, представлені на цьому сайті (https://wildinwest.com/), включно з вкладеннями, посиланнями або матеріалами, на які посилається компанія, призначено винятково для інформаційних і розважальних цілей, і їх не слід розглядати як фінансову консультацію. Матеріали третіх осіб залишаються власністю їхніх відповідних власників.