Колекціонери платять мільйони за дрібницю

Інфляція остаточно знищила американський цент — останні три пенні пішли з аукціону за рекордні $800 000, перетворивши, здавалося б, звичайну дрібницю на безцінний нумізматичний артефакт і символ фундаментальних змін в економіці. Цей аукціон став не просто подією для колекціонерів, а наочною ілюстрацією того, як інфляція та економічна логіка накопичуються протягом більше ніж двох століть і поступово перетворюють звичні грошові одиниці на історичні реліквії.

Коли дрібниця стає історією, її цінність перестає вимірюватися номіналом. Виробництво одного цента обходилося в 3,69 цента, і протягом 19 років поспіль собівартість карбування регулярно перевищувала номінал. У 2024 році лише на випуску центів Монетний двір США зазнав збитків у $85,3 млн, при цьому було виготовлено 3,2 мільярда монет. Очевидно, що продовжувати карбування стало економічно недоцільно. США повторили сценарій 1857 року, коли відмовилися від півцента, і в 2025 році припинили випуск пенні, що стало кроком, який відображає сувору реальність інфляції та зниження купівельної спроможності дрібних номіналів.

Порівнюючи досвід інших країн, можна зазначити, що США йдуть шляхом, який уже пройшла Канада, що припинила випуск центів у 2012 році, заощадивши $11 млн щороку, Австралія, відмовившись від дрібниці в 1992 році, і Нова Зеландія, яка прибрала п’ятицентові монети ще в 2006 році. Ці приклади показують, що така практика є логічною адаптацією до змін вартості грошей та економічної ефективності.

Історія з півцентом у 1857 році наочно демонструє ефект інфляції. Тоді скасований півцент мав купівельну спроможність, еквівалентну сучасним 15 центам, що суттєво перевищує вартість сучасних центів. Сьогодні в США логічно було б використовувати монети номіналом 25 центів і більше, однак економічна психологія диктує звичку триматися за усталені номінали, навіть коли вони втрачають економічний сенс.

На кожному пенні було відтиснено символ Ω (омега), що позначає останній тираж монети з 232-річною історією. Одноцентовий жетон уперше з’явився в 1793 році.

Масштаб знецінення вражає. Один долар того року сьогодні еквівалентний лише $32,72, а кумулятивна інфляція за 232 роки склала 3 172%. Сучасний долар купує приблизно 3% того, що можна було купити наприкінці XVIII століття. На цьому фоні останні три пенні здобули історичну цінність, а не утилітарну функцію. Середня ціна лоту склала $72 000, а фінальний набір пішов з аукціону за $800 000 — у сотні тисяч разів перевищуючи номінал. Для порівняння, найдорожча монета в історії — Double Eagle 1933 року — була продана за $18,9 млн у 2021 році. Таким чином, останні американські пенні наблизилися за цінністю до найбільших нумізматичних раритетів і стали рекордними монетами, проданими від імені Монетного двору США.

Припинення випуску центів відображає економічні реалії сучасної епохи цифрових платежів. Зараз близько 16% транзакцій у США здійснюються готівкою, і більшість громадян віддає перевагу не витрачати центи, а відкладати їх у банки чи домашні скарбнички. Канадський досвід показав, що округлення платежів не призводить до економічного хаосу: електронні розрахунки залишаються точними, а економіка адаптується швидше, ніж очікують скептики.

Аукціон останніх центів символізує перехід від утилітарної грошової одиниці до історичного артефакту. Монети, що втратили економічний сенс, здобули цінність завдяки колекціонерам, готовим платити мільйони за можливість володіти шматочком історії еволюції грошей. Це явище демонструє фундаментальний зсув у монетарній психології та відображає прискорення трансформації фінансових звичок: цифровізація платежів відбулася всього за 20 років, тоді як перехід від золотого стандарту до фіатних грошей тривав півстоліття.

Історичні паралелі також вказують на схожість із відмовою від срібних монет у 1960-х, коли метал коштував дорожче за номінал. Тоді колекціонери скуповували останні випуски, передбачаючи їхню рідкість. Сьогодні ж цінність центів чисто символічна та історична. Постає питання: чи стане цей аукціон останнім сплеском інтересу до фізичних грошей перед остаточною еволюцією до повністю цифрової валютної системи, де матеріальні монети відійдуть у минуле, а їх роль виконуватимуть електронні гроші та цифрові платіжні інструменти?