🚀 У 2026 році десятки великих європейських банків планують випуск власних стейблкоїнів, прив’язаних до євро. Першою ініціативу показала Société Générale, яка проклала шлях для інших учасників ринку.

Зараз до проєкту приєднуються гіганти фінансового світу: BBVA розробляє власний токен, CaixaBank об’єднується в консорціум з ING та Unicredit, а Santander вивчає можливість випуску монети, прив’язаної до валют G7, спільно з Citi, Bank of America та Goldman Sachs.

Чому стейблкоїни цікаві банкам?

Стейблкоїни вже стали «входом» традиційних банків у світ криптовалют: ринок цих монет зріс до приблизно €263 млрд у 2025 році проти €156 млрд у 2024-му. При цьому 99% обсягу сьогодні становлять доларові токени приватних компаній на кшталт Tether і Circle.

Така концентрація викликає занепокоєння у регуляторів єврозони, оскільки вони побоюються відтоку заощаджень із євросистеми, зниження впливу центробанків на монетарну політику, зростання залежності Європи від американських технологій і фінансових платформ.

Ідея «євро-стейблкоїнів», випущених самими європейськими банками і підконтрольних центробанкам, видається більш безпечною: це спосіб одночасно знизити домінування американських гравців і зберегти контроль над фінансовою інфраструктурою. Як зазначають представники регуляторів, працювати з банками простіше — «ми їх добре знаємо і самі контролюємо».

Важливо одразу розуміти, що регулятори й банки не планують, щоб європейці вже завтра масово розраховувались стейблкоїнами в магазинах. Основний інтерес зосереджений на оптових транзакціях і транскордонних розрахунках між компаніями та банками.

Зараз міжнародні перекази займають 2–5 днів, проходять через ланцюг посередників і коштують дорого. Консалтингові оцінки показують, що використання стейблкоїнів може скоротити комісії до 99% і перевести розрахунки в режим «секунди замість днів».

Зв’язок із цифровим євро та загальноєвропейською платіжною системою

Європейський центральний банк (ЄЦБ) активно просуває проєкт цифрового євро, орієнтовно до 2029 року. Паралельно банки мріють про створення «загальноєвропейського Bizum», тобто єдиної платіжної мережі для країн ЄС.

Інакше кажучи, Європа перебудовує фінансову інфраструктуру комплексно:

• через регулювання (MiCA та інші закони),
• через банківські стейблкоїни,
• через цифрове євро та інтегровані платіжні мережі.

Це робить систему більш прозорою, безпечною і менш залежною від зовнішніх гравців, водночас пришвидшуючи та здешевлюючи фінансові операції.

Що це дасть споживачам і бізнесу?

• Швидкі та дешеві перекази — гроші між країнами і континентами надходитимуть майже миттєво.
• Спрощення транскордонних бізнес-процесів — компанії з європейським і латиноамериканським «плечем» (наприклад, іспанські підприємства) зможуть здійснювати транзакції легше і дешевше.
• Лідируюча роль банків Іспанії — BBVA, Santander, CaixaBank та інші можуть стати одними з найпросунутіших гравців у новій фінансовій реальності.

Висновок

Європа будує свою фінансову автономію, інтегруючи стейблкоїни в банківську інфраструктуру, створюючи цифрове євро та просуваючи єдині платіжні рішення.

Для пересічного користувача це означає:

• більш швидкі та дешеві перекази,
• підвищену прозорість операцій,
• нові можливості для бізнесу та інвестицій у європейські фінансові проєкти.

💡 Водночас важливо розуміти, що ці процеси лише починають розвиватися, і перші результати широкого впровадження ми побачимо в найближчі кілька років. Європейські банки та регулятори дають зрозуміти: майбутнє фінансів — це не лише криптовалюти, але й інтеграція їх у стабільні, регульовані структури.